Тихон Гулевичук
Україна спільно з партнерами по НАТО розробила дві моделі на основі штучного інтелекту, які мають допомогти військовим прогнозувати застосування ворожих безпілотників і швидше готувати плани артилерійських операцій. Нові рішення створені для посилення аналітичних можливостей Сил оборони, скорочення часу на обробку інформації та підвищення обґрунтованості командних рішень.
Розробленням займалися фахівці Спільного центру НАТО-Україна з аналізу, підготовки та освіти JATEC, Командування НАТО з трансформації та Збройних Сил України. Презентація технологій відбулася під час триденного семінару в Литві. У заході взяли участь військові експерти та представники держав Альянсу, які обговорили перспективи використання машинного навчання у сучасних бойових умовах.
ШІ-модель для прогнозування атак безпілотників
Перша розробка, відома як «Модель №13», призначена для аналізу обстановки та прогнозування ймовірного застосування російських безпілотних літальних апаратів. Система опрацьовує сукупність даних, серед яких погодні умови, попередня активність противника та поточна ситуація поблизу лінії бойового зіткнення.
Алгоритм оцінює параметри поля бою та намагається визначити, де й у який період може зрости інтенсивність використання ворожих дронів. Окремо аналізуються можливі типи безпілотників, а також характер їхнього застосування. Йдеться не про механічне відтворення попередніх сценаріїв, а про пошук закономірностей у великих масивах даних, які складно швидко опрацювати вручну.
Такий підхід може посилити ситуаційну обізнаність українських підрозділів. Отримані прогнозні оцінки здатні допомагати штабам своєчасніше реагувати на зміни обстановки, коригувати заходи протидії та ефективніше розподіляти наявні ресурси. Водночас остаточні рішення залишаються за військовими фахівцями, які враховують додаткові розвідувальні відомості та особливості конкретної ситуації.
За даними розробників, «Модель №13» уже перевірили на реальних масивах бойової інформації. Після випробувань інструмент підготували до інтеграції в системи ситуаційної обізнаності українських військ. Це означає, що технологія має працювати не ізольовано, а в складі ширшого цифрового контуру, де дані з різних джерел можуть об’єднуватися для формування ціліснішої картини подій.
Особливе значення має здатність системи оновлювати оцінки відповідно до нових даних. У війні тактика використання безпілотників постійно змінюється: противник коригує маршрути, час запусків, типи апаратів і способи подолання української оборони. Тому ефективність ШІ-моделі залежатиме не лише від початкового навчання, а й від регулярного оновлення інформаційної бази та контролю якості прогнозів.
Автоматизація планування артилерійських операцій
Друга технологія отримала назву «Модель №32». Її призначенням є автоматизоване формування можливих планів артилерійських операцій з урахуванням доступних ресурсів і поточних обмежень. Система здатна одночасно аналізувати наявні види озброєння, боєприпаси, вогневі позиції та інші чинники, що впливають на підготовку рішення.
На першому етапі алгоритм відсіює сценарії, які неможливо реалізувати через логістичні, балістичні або інші обмеження. Після цього серед допустимих варіантів система проводить порівняння та ранжування. Такий процес дає змогу швидше перейти від великого масиву вихідних даних до кількох обґрунтованих варіантів, які можуть бути додатково перевірені та затверджені командуванням.
Використання подібного інструменту потенційно скорочує час між отриманням інформації та підготовкою рішення. У ситуаціях, коли обстановка змінюється протягом короткого проміжку, швидкість аналізу може мати вирішальне значення. Крім того, автоматизація допомагає зменшити навантаження на фахівців, які працюють із великою кількістю параметрів у складних і динамічних умовах.
Водночас модель не є самостійною системою ухвалення бойових рішень. Її завдання полягає у виконанні аналітичної роботи та підготовці варіантів для військових спеціалістів. Перед застосуванням будь-які рекомендації мають проходити перевірку з огляду на актуальну розвідувальну інформацію, безпекові фактори, надійність вихідних даних і правила застосування озброєння.
Прототип «Моделі №32» уже передали українським військовим для випробувань. Подальший етап передбачає перевірку системи в умовах, максимально наближених до практичної роботи підрозділів. За результатами тестування розробники зможуть оцінити точність розрахунків, зручність взаємодії користувачів із системою та можливість її підключення до наявної цифрової інфраструктури.
Україна та НАТО розширюють співпрацю у сфері штучного інтелекту
Створення двох моделей демонструє, що технологічне партнерство України та НАТО виходить за межі обміну загальними знаннями. Спільні команди працюють над прикладними рішеннями, які враховують досвід повномасштабної війни, специфіку сучасного поля бою та потребу в оперативній обробці інформації.
Для України розвиток військового штучного інтелекту є одним із напрямів посилення обороноздатності. Машинне навчання може застосовуватися для прогнозування загроз, аналізу розвідувальних даних, виявлення змін на полі бою, планування логістики та підтримки командних процесів. Водночас такі технології потребують захисту від кібератак, перевірки на стійкість до помилкових даних і постійного контролю з боку людини.
Партнерство з країнами Альянсу також сприяє формуванню спільних підходів до обміну даними, тестування алгоритмів і впровадження цифрових рішень. Для української сторони важливо, що розробки проходять перевірку на реальних бойових масивах, а міжнародні експерти можуть долучатися до вдосконалення методик та архітектури систем.
У перспективі подібні інструменти можуть стати частиною ширшої екосистеми оборонних технологій, де дані від безпілотників, розвідки, артилерійських підрозділів і командних пунктів обробляються в єдиному інформаційному середовищі. Це дозволить швидше виявляти загрози, точніше оцінювати ситуацію та ефективніше використовувати ресурси. Однак результативність таких систем залежатиме від якості даних, захищеності каналів зв’язку та підготовки військових, які працюватимуть із рекомендаціями штучного інтелекту.
Нові моделі стали черговим кроком у поглибленні оборонної співпраці України та НАТО. Їхнє випробування й подальше вдосконалення можуть прискорити цифрову трансформацію українських Сил оборони та допомогти створювати технології, пристосовані до реалій сучасної війни.