У Туреччині знайшли 2800‑річні урартські написи про захоплення непокірного міста (фото)

Під час термінових розкопок у районі басейну озера Ван на півдні Туреччини археологи зробили сенсаційну знахідку: виявлено три добре збережені клинописні написи віком майже 2800 років. Ці кам'яні стели, вирізані в початку першого тисячоліття до нашої ери, проливають світло на методи утримання влади та адміністративні практики у регіоні, який давно привертає увагу істориків і політиків.

У Туреччині знайшли 2800‑річні урартські написи про захоплення непокірного міста (фото)

Знахідка відбулася в межах рятувальних археологічних робіт, які проводять у зв'язку з інфраструктурними проєктами та підвищенням рівня знань про історію басейну озера Ван. Науковці відзначають, що написи є типовими для епохи Урарту — автохтонного державного утворення на південному сході Малої Азії. Тексти, вирізані клинописом, містять як похвальні формули правителя, так і конкретні відомості про військові дії: у документах йдеться про операцію з придушення опору та захоплення «непокірного міста», яке відмовлялося підкорятися урартській адміністрації.

Що знайшли і чому це важливо

Три стели відрізняються хорошим станом збереження: добре помітні знаки клинопису, місцями читається іменний реєстр владоможців та список підкорених укріплень. За попередніми оцінками, датування — близько першого тисячоліття до н. е.. Для істориків це не лише ще одне підтвердження широкого простору урартської культурної та політичної інфлюенції, але й важливий джерельний матеріал для реконструкції локальних конфліктів і мереж взаємозв'язків між містами та центром влади.

Археологи наголошують на значенні місця знахідки: басейн озера Ван був центром урартського політичного життя, і нові написи допомагають заповнити прогалини в епістемології цього регіону. Крім того, подібні тексти дозволяють зрозуміти, що під собою мало поняття «захоплення» у той час — чи йшлося про повне знищення поселення, чи про зміну лояльності місцевої еліти, стягнення данини або переселення частини населення.

Рятувальні розкопки також підтвердили, що подібні написи могли виконувати не лише документальну, а й пропагандистську роль — вони були встановлені на видних місцях, аби засвідчити силу правителя. Саме тому археологи уважно фіксують контекст знахідки та розташування стел відносно давніх укріплень.

Політичний та культурний контекст

У сучасному політичному дискурсі регіон басейну озера Ван має неоднозначний статус: його історія служить підґрунтям для різних національних наративів у Туреччині, Вірменії та серед місцевих етнічних спільнот. Тому нові археологічні дані можуть бути використані в політичній риториці, зокрема в питаннях культурної спадщини, права на пам'ятки та міжнародного співробітництва з охорони давнини.

Науковці закликають трактувати знахідку в першу чергу як історичне джерело, яке не варто політизувати надмірно. Водночас урядові структури та музейні установи мають координувати дії для належного збереження пам'ятки. У контексті турецької внутрішньої політики й дипломатичних відносин з сусідніми країнами питання інтерпретації таких текстів може набувати не лише наукового, а й символічного значення.

Робота з клинописними написами потребує залучення епіграфістів і лінгвістів, адже точний переклад і реконструкція фраз допоможуть краще зрозуміти хронологію подій. Вже зараз дослідники планують публікацію розшифрованих фрагментів, а також цифрову документацію знахідок, що дозволить колегам у всьому світі вивчати тексти без ризику пошкодження оригіналів. У публікаціях буде виділено ключові поняття та імена, зокрема назви правителів і міст, що зустрічаються в написах.

Знахідка трьох урартських написів у басейні озера Ван є нагадуванням про багатошаровість історії регіону і про те, наскільки важливими залишаються рятувальні археологічні роботи. Вони не лише збагачують наукові знання, але й формують матеріальну основу для розуміння давніх систем влади, конфліктів і культурних контактів, що мають непрямі наслідки для сучасної політики з охорони спадщини та міждержавних відносин.