У ТЦК: вказівок забирати телефони у призовників немає — пояснили походження практики

Представник територіальних центрів комплектування і соціальної підтримки (ТЦК і СП) спростував наявність офіційних вказівок щодо вилучення мобільних телефонів у призовників. Офіційна позиція наголошує: такий порядок не встановлений центральними наказами, але на місцях його почали впроваджувати з міркувань безпеки після низки інцидентів, пов’язаних із розголошенням локацій зборних пунктів у соціальних мережах.

У ТЦК: вказівок забирати телефони у призовників немає — пояснили походження практики

За словами співробітника одного з ТЦК і СП, першу хвилю вилучень викликали випадки, коли люди в інтернеті публікували точні координати та фотографії місць збору. Ці пости ставали доступними широкому загалу, а ворог використовував ці дані для атак за допомогою дронів. Саме це, кажуть у центрах, змусило деякі місцеві підрозділи шукати тимчасові способи мінімізувати ризики — зокрема просити віддавати телефони на час перебування у збірному пункті.

Водночас представник ТЦК підкреслив, що таке тимчасове вилучення не є нормативно закріпленою практикою на загальнонаціональному рівні. Офіційних інструкцій від Міноборони або керівництва територіальних центрів не надходило. Це означає, що на практиці питання часто вирішують командири або працівники конкретних пунктів відповідно до локальної оцінки загроз і рекомендацій служби безпеки.

Причини і ризики: чому з’явилася практика і що вона дає

Практика вилучення техніки виникла переважно з огляду на дві загрози: розголошення розташування зборних пунктів у соцмережах і подальше використання цієї інформації для точкових ударів. Коли користувачі публікували фото та координати, ворог починав відстежувати ці пости і наводити безпілотні літальні апарати на зазначені позиції. У відповідь деякі пункти прийняли рішення обмежити доступ до гаджетів під час перебування людей на території, щоб унеможливити несанкціоновані трансляції або передачу геолокації.

Однак така практика має й очевидні ризики: заборона або вилучення особистих речей без чіткої правової бази може призвести до конфліктів, скарг і звинувачень у перевищенні повноважень. Крім того, у багатьох випадках мобільний телефон — це єдиний засіб зв’язку для родичів, медичних служб чи в екстрених ситуаціях. Тому баланс між безпекою і правами людей залишається ключовим питанням.

Експерти з безпеки звертають увагу, що замість тотального вилучення пристроїв можна впроваджувати контрольовані процедури: проводити роз’яснювальну роботу з мобільними операторами, забороняти робити фото в певних зонах, організовувати ізольовані місця для розміщення особистих речей або використовувати екранування сигналів у випадках крайньої необхідності. Такі заходи менш радикальні й водночас ефективніші з точки зору захисту збірних пунктів.

Що робити призовникам і родинам: поради та реакція громадськості

Якщо в конкретному пункті вас просять залишити телефон, насамперед уточнюйте підстави та процедуру: чи є письмове розпорядження, як довго зберігатимуть пристрій, хто відповідальний за його збереження і як можна буде його повернути. У разі сумнівів фіксуйте вимогу на папері або зафіксуйте прізвища та посади осіб, які її озвучили. Це допоможе у разі скарг чи правових звернень.

Прозорість дій та комунікація з місцевими військовими комісаріатами мають вирішальне значення. Родини можуть звертатися по роз’яснення в громадські приймальні або до омбудсмена з прав людини, якщо вбачають порушення. Також важливо, щоб центральні органи влади надали чіткі інструкції щодо допустимих заходів безпеки, щоб унеможливити довільні рішення на місцях.

У підсумку, проблема виникла через реальну загрозу: пости в соцмережах полегшували ворогу завдання знаходити та вражати місця збору. Однак замість хаотичного вилучення особистих речей потрібен системний підхід: чіткі інструкції, правові гарантії й інформаційна робота з громадянами. Представники ТЦК і СП стверджують, що на центральному рівні наказів про конфіскацію телефонів немає, але наголошують на необхідності підвищувати обізнаність про безпеку серед призовників і громадськості загалом.