Роксолана Мережко
У Кремлі розкрили нові деталі телефонної розмови президента США Дональда Трампа та російського лідера Владіміра путіна. За словами представників російської сторони, переговори тривали приблизно півтори години та проходили у дружній атмосфері. Однією з найбільш промовистих деталей стала заява про те, що нібито жоден із лідерів не хотів першим завершувати дзвінок.
У Москві розмову назвали змістовною та конструктивною. Водночас важливо враховувати, що більшість озвучених деталей походить саме від російських чиновників, а тому їхні заяви можуть відображати передусім позицію кремля та його спробу продемонструвати особливий характер контактів із Вашингтоном.
Як у Кремлі описали розмову Трампа і путіна
Помічник російського президента Юрій Ушаков заявив, що розмова Трампа і путіна була тривалою, насиченою та нібито відбувалася без гострих суперечок. За його словами, президенти обговорили низку міжнародних питань, а значну частину часу присвятили війні росії проти України та можливим шляхам її завершення.
Жоден із них не хотів першим класти слухавку. У підсумку вони завершили розмову одночасно, буквально в одну мить, – сказав представник кремля, описуючи фінал телефонної розмови.
Ця деталь одразу привернула увагу, оскільки російська сторона використала її для створення образу особистої довіри між Трампом і путіним. У Кремлі прагнуть показати, що між політиками зберігається прямий і нібито особливий канал комунікації, який може впливати на подальші рішення щодо війни, санкцій та міжнародної торгівлі.
Водночас сама тривалість переговорів не означає автоматичної готовності сторін до конкретних компромісів. Півтори години розмови можуть свідчити про широкий порядок денний, однак остаточні домовленості потребують офіційних документів, узгодження деталей і практичних кроків з боку обох держав.
Про що домовлялися президенти
Однією з ключових тем стала можливість постачання російського дизельного пального на американський та світовий ринки. За заявами, які пролунали після розмови, йдеться про тимчасове послаблення обмежень для експорту російського пального, що має збільшити пропозицію на ринку та потенційно вплинути на ціни для споживачів.
Американський президент повідомив про плани росії спочатку поставити понад 300 тисяч тонн дизельного пального. Ще близько 500 тисяч тонн можуть надійти на ринки в листопаді. У подальшій перспективі обговорюється постачання до одного мільйона тонн, а за сприятливих умов для російських нафтопереробних заводів – додаткових трьох мільйонів тонн.
Такі обсяги мають значне економічне та політичне значення. Для США додаткові поставки можуть бути способом стримати зростання цін на пальне та зменшити ризики дефіциту. Для росії це можливість зберегти доходи від експорту енергоносіїв, підтримати роботу нафтопереробної галузі та частково компенсувати наслідки міжнародних санкцій.
Проте послаблення санкцій щодо російського пального викликало різку реакцію в Україні та низці європейських держав. Київ вважає, що продаж російських енергоносіїв фактично забезпечує Москву фінансовими ресурсами для продовження війни. Українська влада наголошує: кошти від експорту нафти й нафтопродуктів можуть використовуватися для закупівлі зброї, виробництва боєприпасів та фінансування російської армії.
Окремо під час телефонної розмови обговорювали перспективи врегулювання війни в Україні. У Кремлі заявили, що путін висловив сумніви щодо швидкого відновлення тристоронніх мирних переговорів. Ймовірно, йдеться про формат за участю України, росії та США, який раніше розглядався як один із можливих механізмів пошуку політичного рішення.
Реакція України та можливі наслідки
Українська сторона різко розкритикувала рішення, яке може відкрити росії доступ до додаткових доходів від продажу дизельного пального. Володимир Зеленський назвав дозвіл на торгівлю російськими нафтопродуктами фактично інвестицією у війну. На думку Києва, економічний тиск на Москву не може бути послаблений без реальних кроків до припинення агресії.
Україна також дала зрозуміти, що не планує відмовлятися від ударів по російській нафтовій інфраструктурі. Українські атаки по нафтопереробних заводах, складах і терміналах мають на меті скоротити можливості росії виробляти та транспортувати пальне для армії, а також зменшити експортний потенціал країни.
На цьому тлі Сполучені Штати почали публічно попереджати про можливе обмеження обміну розвідувальними даними з Україною через удари по російських нафтопереробних підприємствах. Така позиція Вашингтона може посилити напруження між американською та українською сторонами, адже розвіддані відіграють важливу роль у плануванні оборонних операцій і захисті українських міст.
Ситуація демонструє складність американської політики щодо росії та України. З одного боку, Вашингтон може прагнути знизити ціни на пальне, стабілізувати енергетичний ринок і зберегти дипломатичний канал із кремлем. З іншого боку, послаблення санкцій та обмеження підтримки України можуть сприйматися як поступки росії без достатніх гарантій припинення бойових дій.
Заяви кремля про дружню атмосферу розмови Трампа і путіна також мають важливий пропагандистський вимір. Москва намагається показати, що її керівник залишається впливовим міжнародним гравцем, із яким змушені вести переговори на найвищому рівні. Однак справжнім показником результативності таких контактів будуть не емоційні характеристики розмови, а конкретні рішення щодо припинення вогню, обміну полоненими, гарантій безпеки та майбутнього санкційного режиму.
Поки що переговори не призвели до оголошення повноцінного мирного плану або чітких домовленостей про завершення війни. Натомість вони продемонстрували, що питання енергетики, санкцій і військової підтримки України залишаються тісно пов’язаними. Подальший розвиток подій залежатиме від того, чи зможуть США використати контакти з кремлем для реального тиску на Росію, а не лише для укладення ситуативних економічних угод.