У мільйон разів більше світового ВВП: росія претендує на астрономічну суму від Google

Суперечлива новина зі сфери міжнародного права та економіки знову привертає увагу: Верховний суд країни підтвердив позов, у якому стягнення з Google заявлене у фантастичній сумі — 91,5 квінтильйона рублів, або близько 1,2 квінтильйона доларів. Ця цифра, як зазначається у рішенні, має 18 нулів і викликає хвилю запитань щодо реалістичності виконання вироку, його юридичних підстав та впливу на міжнародні відносини.

У мільйон разів більше світового ВВП: росія претендує на астрономічну суму від Google

Офіційні документи, які потрапили в медіа, містять формулювання про стягнення надзвичайно великої суми. Представники суду посилаються на попередні рішення та претензії, однак для експертів з фінансів і міжнародного права ключовим питанням залишається практична сторона — як і звідки можуть бути отримані такі кошти. На тлі оцінок світового економічного виробництва (світовий ВВП нині оцінюється у десятки трильйонів доларів) заявлена сума виглядає не просто великою — вона несумісна з доступними ресурсами глобальної економіки.

Що відомо про рішення і чому воно викликає сумніви

За оприлюдненими даними, Верховний суд залишив у силі раніше ухвалене рішення про стягнення. У тексті позову йдеться про компенсацію моральної шкоди, штрафи та інші санкції, що в сумі дали згадану «астрономічну» суму. Проте юристи підкреслюють кілька проблемних аспектів: міжнародна юрисдикція, наявність активів компанії на території юрисдикції та міжнародні угоди про захист інвестицій.

По-перше, більшість активів Google належать холдингам та підрозділам, зареєстрованим у різних країнах. Примусове стягнення таких коштів потребує міжнародного визнання рішення та процедури арешту активів за кордоном — процес довгий і невизначений. По-друге, існує ризик політичного тиску і репутаційних наслідків: такі кроки можуть ускладнити відносини між державами, призвести до взаємних судових позовів або санкційних обмінів.

Нарешті, навіть якщо вважати суму технічною можливістю, її масштаб породжує питання адекватності: чи не є рішення більше символічним кроком, ніж реальною вимогою про отримання коштів? Для порівняння, світовий ВВП вимірюється десятками трильйонів доларів; тому заявлена сума перевищує можливий річний світовий продукт у багато разів, що робить її виконання не просто складним, а фактично неможливим у звичних правових межах.

Можливі наслідки і реалії стягнення

Наслідки такого рішення можуть бути різноплановими. Для внутрішньої аудиторії воно може слугувати демонстрацією рішучості та позиції влади, але для міжнародної спільноти — стати джерелом занепокоєння. Якщо почнуться спроби примусового вилучення зарубіжних активів, це може призвести до тривалих юридичних баталій, блокування рахунків та контрзаходів з боку інших держав. Крім того, існує ризик підриву довіри іноземних інвесторів і технологічних компаній до правової системи та захисту їх інтересів.

Юристи наголошують, що реальне стягнення такої суми вимагало б або добровільної згоди сторони, або глобальних змін у міжнародному праві, або масових конфіскацій активів, що часто суперечить міжнародним зобов’язанням. Тому більш вірогідним виглядає сценарій тривалих апеляцій, торгів та дипломатичних переговорів, а не миттєвого отримання «квінтильйонів» на користь однієї сторони.

З боку громадськості і експертів лунають заклики до прозорості: оприлюднити мотиви такого розміру стягнення, надати докази оцінок збитків і пояснити механізми виконання. Деякі аналітики вважають, що справа може стати тестом для міжнародної юридичної системи на предмет того, як країни справляються з рішеннями, що мають очевидний трансграничний вплив.

Підсумовуючи, варто наголосити: сама по собі цифра — 91,5 квінтильйона рублів (приблизно 1,2 квінтильйона доларів) — стала каталізатором для дискусій про межі національного судочинства, економічну реальність і політичні мотиви. Наскільки це рішення буде практично виконано — велике питання, відповідь на яке дадуть час, міжнародні інстанції та подальші юридичні кроки сторін.