Пономарьова Мар'яна
У мережі супермаркетів на Волині правоохоронці виявили ознаки «дроблення бізнесу» та фіктивного оформлення закупівель. За версією слідства, така модель роботи могла використовуватися для зменшення податкового навантаження та приховування реальних обсягів господарської діяльності. У межах кримінального провадження встановили, що підприємство документально відобразило придбання продуктів харчування на значну суму, однак фактичного постачання товарів не відбулося.
Йдеться про майже 23 мільйони гривень фіктивних закупівель. Внесення відповідних відомостей до бухгалтерського та податкового обліку дало змогу штучно збільшити витрати компанії. Як наслідок, оподатковуваний фінансовий результат був зменшений, а сума податкових зобов’язань виявилася нижчою, ніж мала бути за реальних обставин.
Як у мережі супермаркетів виявили податкову схему
За матеріалами розслідування, товариство використовувало механізм, який правоохоронці кваліфікують як «дроблення бізнесу». Його суть полягає у формальному розподілі єдиної господарської діяльності між кількома суб’єктами. На папері вони можуть виглядати як незалежні підприємці або окремі компанії, однак фактично працюють у межах спільної мережі, мають єдине управління, персонал, торговельну інфраструктуру чи фінансовий контроль.
Саме по собі використання кількох фізичних осіб-підприємців не є порушенням. Підприємці можуть законно співпрацювати, орендувати спільні приміщення, користуватися послугами одного бухгалтера або працювати з однаковими постачальниками. Водночас ризики виникають тоді, коли сукупність таких ознак свідчить про штучне розділення одного бізнесу для збереження права на спрощену систему оподаткування, уникнення реєстрації платником ПДВ або зменшення суми податків.
У цьому випадку слідство також звернуло увагу на документи щодо закупівлі продуктів харчування. Підприємство показало операції, які мали вплив на фінансовий результат, хоча товар фактично не надходив. Фіктивні господарські операції є одним із поширених способів штучного формування витрат. Вони можуть створювати видимість реальної діяльності, зменшувати базу оподаткування та ускладнювати перевірку руху коштів і товарів.
Через оформлення таких документів бюджет, за даними слідства, недоотримав майже 4,6 мільйона гривень податку на додану вартість. Йдеться не лише про арифметичну помилку в декларації, а про свідоме відображення операцій, які не мали реального економічного змісту. Саме тому дії директорки товариства кваліфікували як умисне ухилення від сплати податків.
Під час досудового розслідування власниця мережі супермаркетів повністю компенсувала завдані державі збитки. Окрім цього, вона перерахувала 100 тисяч гривень на підтримку Збройних Сил України. Кримінальне провадження скерували до суду з клопотанням про звільнення підозрюваної від кримінальної відповідальності у зв’язку з повним відшкодуванням шкоди. Остаточне рішення у справі має ухвалити суд.
Які ознаки можуть свідчити про «дроблення бізнесу»
Увага контролюючих органів до схем із формальним розподілом діяльності між ФОПами посилюється. Податківці, детективи та банківські установи аналізують не окремий документ, а загальну картину роботи підприємства. Важливо, чи мають суб’єкти господарювання самостійні рішення, власні ресурси, окремих працівників і реальні економічні відносини.
До потенційних індикаторів ризику можуть належати спільна IP-адреса для подання звітності, один бухгалтер, єдиний номер телефону, спільний сайт або сторінки в соціальних мережах. Додатково аналізуються використання одного бренду, одна рекламна кампанія, спільна касова інфраструктура, однакові постачальники та той самий склад чи торговельне приміщення.
Підозри можуть посилюватися, якщо працівники фактично обслуговують усіх підприємців одночасно, а товари надходять на один склад і продаються через спільну мережу магазинів. Ризиковою ознакою також вважається ситуація, коли після досягнення одним суб’єктом установленого ліміту обороту продажі або договори переводять на іншого ФОПа. У такому разі контролюючі органи можуть перевіряти, чи не було такого переходу заздалегідь спланованим.
Окреме значення має рух грошей. Якщо кілька підприємців отримують платежі від одних і тих самих клієнтів, оплачують витрати з однакових рахунків або регулярно переказують кошти між собою без зрозумілої ділової мети, це може стати підставою для додаткових запитань. Так само оцінюється відповідність задекларованих доходів реальним масштабам торгівлі, кількості магазинів, чисельності персоналу та обсягам закупівель.
Водночас жодна окрема ознака автоматично не доводить порушення. Наявність спільного бухгалтера або оренда одного приміщення може мати законне пояснення. Для висновків важлива сукупність фактів: хто ухвалює рішення, кому належить майно, як розподіляються доходи, хто відповідає за персонал і чи мають операції реальний економічний зміст.
Що варто врахувати підприємцям
Представникам роздрібної торгівлі та інших сфер варто заздалегідь перевіряти документи, які підтверджують самостійність пов’язаних суб’єктів. Це можуть бути окремі договори оренди, власні рахунки, розмежування персоналу, самостійна закупівельна політика, підтвердження фактичного руху товарів і зрозумілий розподіл управлінських функцій.
Кожна закупівля повинна мати не лише правильно оформлений договір, а й реальне підтвердження виконання: накладні, акти приймання, транспортні документи, складські записи та оплату. Якщо товар не переміщувався, не оприбутковувався і не використовувався у господарській діяльності, самих паперових документів може бути недостатньо.
Фіктивні закупівлі та штучне дроблення обороту створюють для бізнесу значні юридичні й фінансові ризики. Крім донарахування податків, штрафів і пені, можливі кримінальні провадження, арешт активів та репутаційні втрати. Тому підприємствам важливо не лише формально дотримуватися вимог законодавства, а й забезпечувати прозору та економічно обґрунтовану модель роботи.
Ситуація з волинською мережею супермаркетів демонструє, що увага держави зосереджена не тільки на розмірі компанії, а й на способах організації її діяльності. Повне відшкодування збитків може впливати на подальший розгляд справи, проте не скасовує необхідності довести реальність господарських операцій і законність податкового обліку. Для власників бізнесу це сигнал регулярно проводити внутрішній аудит, зберігати первинні документи та уникати операцій, які не мають підтвердженого економічного змісту.