Пономарьова Мар'яна
У Дніпрі правоохоронці викрили діяльність мережі шахрайських кол-центрів, оператори яких телефонували громадянам і під виглядом працівників банків, фінансових установ та державних служб намагалися отримати доступ до їхніх грошей і персональних даних. За попередньою інформацією слідства, організатори залучили до схеми значну кількість працівників, облаштували приміщення з робочими місцями та забезпечили операторів готовими сценаріями розмов.
Всім встановленим фігурантам уже повідомлено про підозру. Їм можуть інкримінувати заволодіння чужим майном шляхом обману, несанкціоноване втручання в роботу інформаційних систем та інші правопорушення, якщо такі факти будуть підтверджені під час досудового розслідування. Остаточна правова кваліфікація дій учасників мережі залежатиме від зібраних доказів і встановленого розміру завданих збитків.
Як працювала шахрайська схема
За версією правоохоронців, учасники організованої групи телефонували потенційним потерпілим із різних номерів і представлялися співробітниками банків або служб безпеки. Під час розмови вони повідомляли про нібито підозрілу операцію, спробу оформлення кредиту чи блокування банківського рахунку. Основною метою таких дзвінків було створити у людини відчуття небезпеки та змусити її діяти поспіхом.
Оператори могли просити назвати код із повідомлення, реквізити платіжної картки, пароль до онлайн-банкінгу або інші конфіденційні відомості. В окремих випадках потерпілих переконували встановити на телефон спеціальну програму чи перейти за надісланим посиланням. Після отримання необхідної інформації зловмисники намагалися провести переказ коштів, оформити кредит або отримати контроль над банківським акаунтом.
Для підвищення переконливості розмов працівники кол-центрів використовували підготовлені інструкції та сценарії спілкування. У них могли бути передбачені відповіді на типові запитання громадян, способи психологічного тиску та подальші дії залежно від реакції співрозмовника. Така схема дозволяла маскувати шахрайство під звичайне обслуговування клієнтів і швидко змінювати тактику під час телефонної розмови.
Слідство перевіряє, скільки людей могли постраждати від діяльності мережі, у яких регіонах вони проживають і яку суму коштів вдалося незаконно привласнити. Правоохоронці також встановлюють можливих спільників, які могли відповідати за пошук персоналу, оренду приміщень, технічне забезпечення роботи кол-центрів та переведення отриманих коштів у готівку.
Що вилучили під час обшуків
Під час обшуків у приміщеннях, де працювали оператори, правоохоронці виявили та вилучили комп’ютерну техніку, мобільні телефони, сім-картки, мережеве обладнання та носії інформації. Також вилучено документи, записи з контактними даними громадян, підготовлені скрипти для розмов і матеріали, які могли використовуватися для переконання потерпілих у тому, що вони спілкуються з представниками банківських установ.
Окрему увагу слідчі приділили електронним пристроям і цифровим даним. На комп’ютерах могли зберігатися списки телефонних номерів, історія дзвінків, внутрішні інструкції, таблиці з інформацією про потенційних жертв та відомості щодо руху коштів. Уся вилучена техніка буде направлена на експертні дослідження. Фахівці мають встановити, які саме програми використовувалися, хто мав доступ до баз даних і чи збереглися відомості про вже здійснені фінансові операції.
Крім того, під час слідчих дій правоохоронці виявили банківські картки, чорнові записи та інші предмети, які можуть мати доказове значення. Їхнє походження та роль у діяльності мережі встановлюються. Якщо експертиза підтвердить використання вилучених засобів для незаконного доступу до рахунків або передачі персональних даних, ці матеріали можуть бути долучені до кримінального провадження.
Обшуки проводилися за процесуального керівництва прокуратури. Слідчі дії відбулися в межах кримінального провадження, відкритого за фактами шахрайства та незаконного використання інформації. Правоохоронці наголошують, що сам факт повідомлення про підозру не означає доведеності вини: остаточне рішення щодо винуватості кожного фігуранта ухвалюватиме суд.
Як не стати жертвою телефонних шахраїв
Фахівці радять не повідомляти телефоном паролі, коди підтвердження, реквізити банківських карток і персональні дані, навіть якщо співрозмовник називається працівником банку або представником державної установи. Справжні працівники фінансових організацій не повинні вимагати від клієнта повний пароль до онлайн-банкінгу, код із повідомлення чи секретний код на зворотному боці картки.
Якщо під час дзвінка повідомляють про підозрілу операцію, варто завершити розмову та самостійно зателефонувати до банку за офіційним номером, зазначеним на картці або в мобільному застосунку. Не можна встановлювати невідомі програми, переходити за сумнівними посиланнями чи називати код, який надійшов у повідомленні. Навіть якщо телефонний номер здається знайомим, це не гарантує, що дзвінок здійснює справжній представник установи.
У разі передачі шахраям конфіденційної інформації необхідно якомога швидше звернутися до банку, заблокувати картки та доступ до рахунків, змінити паролі й повідомити про подію правоохоронців. Важливо зберегти номер телефону, час дзвінка, текст повідомлень і дані про підозрілі перекази. Ці відомості можуть допомогти слідчим встановити інших учасників злочинної схеми та повернути незаконно списані кошти.
Наразі досудове розслідування триває. Правоохоронці встановлюють усі обставини функціонування мережі, коло потерпілих і можливих організаторів. Також перевіряється, чи були аналогічні кол-центри пов’язані між собою та чи діяли вони лише на території Дніпра або використовували приміщення в інших населених пунктах.