Навіть у XXI столітті святкування романтичного свята 14 лютого в різних куточках планети виглядає по-різному: хтось обмінюється листівками й квітами, хтось улаштовує гучні торжества, а десь відзначення Дня святого Валентина суворо забороняють. Причини — від релігійних і культурних традицій до політичних рішень і боротьби з «західним впливом». У низці держав за організацію романтичних зустрічей або продаж атрибутики свята можна отримати штрафи, арешт або навіть тюремне покарання. У цій статті розповімо, які країни застосовують жорсткі обмеження і чим загрожує порушення заборони.
У 7 країнах світу заборонений День святого Валентина: де за святкування загрожує тюрма
Заборони на святкування 14 лютого мають різне підґрунтя. У багатьох випадках влада чи релігійні інститути називають День святого Валентина чужим звичаєм, що підриває місцеві моральні норми, або загрозою консервативним цінностям. Іноді заборони супроводжуються рейдами на магазини й кафе, вилученням товарів з сердечками та арештом організаторів заходів. Нижче — сім країн, де святкування або публічна реклама романтичного свята зустрічається з жорсткою реакцією.
Короткі описи країн і заходів проти святкування
Саудівська Аравія. У королівстві неодноразово вводилися обмеження на продаж валентинок і символіки любові. Релігійні чиновники закликали торгові мережі прибрати атрибутику та забороняли публічні заходи. За порушення можуть бути адміністративні санкції й у деяких випадках затримання правопорушників.
Іран. В Ірані влада не підтримує святкування, яке вважають чужорідним імпортом. Місцеві духовні лідери закликають не святкувати, а іноді поліція перешкоджає організованим заходам і конфісковує товари, що асоціюються з святом. Публічні прояви уваги між незнайомцями інколи розцінюють як порушення моральних норм.
Пакистан. Тут акції проти святкування організовують релігійні групи, які вимагають заборонити заходи на 14 лютого. Інколи активісти й правоохоронці розганяють зустрічі закоханих, а власники закладів ризикують отримати штрафи або тиск з боку місцевих органів.
Афганістан. Після приходу до влади представників радикальних угруповань суворі заборони на публічні святкування, в тому числі й романтичних подій, стали нормою. Зустрічі в громадських місцях часто контролюються, а порушники можуть зазнати серйозних наслідків.
Індонезія (провінція Ачех). У провінції, де діє шаріатське право, будь-які демонстрації романтичності в публічному просторі суворо регулюються. Продаж валентинок і відзначення в освітніх закладах можуть зазнавати перешкод, а порушників карають місцеві органи релігійного контролю.
Малайзія (деякі штати, наприклад Келантан). У окремих штатах на півночі Малайзії уряд і релігійні органи іноді накладають заборони на святкування для мусульман, застерігаючи від «західного впливу». Торговці можуть отримувати вказівки не реалізовувати атрибутику, а місцеві активісти контролюють публічні події.
Сомалі. У регіонах, контрольованих ісламістськими угрупованнями, святкування, які вони вважають несумісними з їхнім трактуванням релігії, строго заборонені. Публічні заходи й продаж сувенірів можуть каратися жорстко, інколи застосовується фізичне примусове припинення.
Політичний і соціальний контекст, поради для громадян і мандрівників
Законодавчі та адміністративні заходи проти святкувань часто служать інструментом для підкреслення суверенітету культурних норм і контролю над соціальними практиками. У багатьох випадках ініціативи виходять від релігійних авторитетів або консервативних політичних сил. Такий підхід має політичні наслідки: посилення ролі релігійних інституцій у публічному житті, обмеження особистих свобод і підвищення цензури культури.
Якщо ви плануєте подорож до країн із жорстким контролем, врахуйте декілька правил безпеки: перевірте місцеві заборони й поради МЗС, уникайте публічних романтичних акцій, не носіть і не продавайте атрибутику свята в публічних місцях. Для місцевих громадян важливо знати свої права, але також усвідомлювати реалії, щоб не піддаватися ризику адміністративних чи кримінальних переслідувань.
Суперечності навколо Дня святого Валентина підкреслюють ширшу тему: як глобальні культурні практики стикаються з локальними цінностями та політикою. Поки одні вважають свято проявом особистої свободи, інші — загрозою культурному порядку. У політичному вимірі ці питання стають приводом для дискусій про межі свободи віросповідання, виразу почуттів і державного регулювання приватного життя.
Смертельні Альпи: лавини на курортах забрали життя 20 туристів