Сергій Пономарьов
Президент США Дональд Трамп заявив, що відповідальність за зрив домовленостей про енергетичне перемир’я нібито лежить на обох сторонах війни — росії та Україні. Таку позицію американський лідер озвучив, коментуючи російські удари по українській енергетичній інфраструктурі після оголошення домовленостей про припинення атак на відповідні об’єкти.
За словами Трампа, він має додатково вивчити обставини ситуації, оскільки, на його думку, порушення могли відбуватися з боку як Москви, так і Києва. Водночас президент США не навів конкретних прикладів українських атак, які можна було б порівняти з масованими обстрілами росією енергетичних об’єктів України.
Що заявив Трамп про енергетичне перемир’я
Відповідаючи на запитання журналістки, Дональд Трамп сказав, що домовленості про енергетичне перемир’я могли бути порушені обома сторонами. Американський президент зазначив, що перед остаточними висновками потрібно перевірити всі обставини та отримати детальну інформацію про події.
«Мені треба дослідити це питання, тому що були порушення з обох сторін», — заявив Трамп.
Окремо він наголосив, що росія нібито погодилася на припинення ударів по енергетичній інфраструктурі. На уточнення щодо позиції кремля Трамп відповів, що Москва прийняла запропонований формат домовленостей.
«Вони погодилися. Знаєте чому? Бо я сказав, що вони погодилися», — сказав президент США.
Ця заява фактично продемонструвала різне трактування сторонами самого поняття енергетичного перемир’я. Для України йдеться про взаємне та чітко зафіксоване припинення ударів по електростанціях, підстанціях, газовій інфраструктурі та інших об’єктах, від яких залежить стабільність роботи цивільної енергосистеми. Росія ж неодноразово намагалася подавати подібні домовленості як політичний сигнал, не беручи на себе однозначних і публічно підтверджених зобов’язань.
Позиція України щодо припинення ударів
Україна заявляла про готовність підтримати взаємне припинення атак на енергетичні об’єкти та офіційно закріпити такі домовленості. Київ наполягає, що перемир’я має бути однаковим для всіх сторін, діяти протягом визначеного періоду та передбачати зрозумілий механізм контролю за його дотриманням.
Для української сторони принципово важливо, щоб енергетичне перемир’я не перетворилося на декларацію без практичних наслідків. Російські удари по теплоелектростанціях, електромережах, газових об’єктах і системах розподілу електроенергії безпосередньо впливають на життя мільйонів людей. Пошкодження такої інфраструктури створює ризики для опалення, водопостачання, роботи лікарень, підприємств і критично важливих служб.
Київ наголошує, що готовність до домовленостей не означає згоди на односторонні поступки. Україна очікує від росії реального припинення атак, а не лише політичних заяв. Саме тому українська влада виступає за письмове підтвердження домовленостей, чітке визначення переліку об’єктів і публічну відповідальність за можливі порушення.
Водночас Трамп знову закликав президента України Володимира Зеленського та російського лідера Владіміра путіна перейти до укладення повноцінної мирної угоди. Американський президент висловив думку, що путін нібито більше зацікавлений у домовленості, ніж Зеленський.
«Зеленський має зосередитися на укладенні угоди, а не на розмовах про це», — додав Трамп.
Реакція росії та ризики для переговорів
У Москві продовжують використовувати тему перемир’я як інструмент політичного тиску на Україну. Міністр закордонних справ росії Сергій Лавров заявив, що українська сторона нібито не заслуговує на припинення вогню. Такі висловлювання суперечать публічним заявам про прагнення до миру та демонструють, що кремль не відмовився від ультимативної риторики.
Російська влада також продовжує наполягати на досягненні так званих початкових цілей вторгнення. Фактично це означає збереження вимог, які Україна та її міжнародні партнери розцінюють як спробу легалізувати наслідки агресії й обмежити суверенітет української держави.
На цьому тлі звинувачення Трампа на адресу обох країн можуть ускладнити переговорний процес. Україна наголошує, що не відмовляється від дипломатичних зусиль, але не може погодитися з підходом, за якого держава, що захищається від повномасштабної агресії, прирівнюється до країни-агресора. Для Києва ключовим питанням залишається не формальне оголошення перемир’я, а його фактичне виконання росією.
Енергетичне перемир’я має особливе значення напередодні періодів підвищеного навантаження на українську енергосистему. Будь-які нові атаки можуть призвести до масштабних аварійних відключень, дефіциту електроенергії та додаткового навантаження на ремонтні бригади. Саме тому Україна наполягає на конкретних гарантіях, а не на усних запевненнях.
Подальший розвиток ситуації залежатиме від того, чи погодиться росія на прозорий формат контролю за перемир’ям і чи припинить удари по цивільній енергетичній інфраструктурі. Якщо атаки продовжаться, це стане черговим свідченням того, що кремль використовує переговори не для встановлення миру, а для досягнення військових і політичних цілей.