Терміново: дефіцит і подорожчання зарядних станцій в Україні — склади Європи спорожніли на 80%

Несподіваний сплеск попиту на пристрої для автономного живлення поставив ринок у стан шоку: через постійні перебої з електропостачанням українці масово скуповують рішення для підтримки роботи техніки. Результат — дефіцит і різке подорожчання на зарядні станції та інше обладнання для енергонезалежність. У статті розглянемо причини, наслідки та можливі політичні реакції на цю кризу.

Терміново: дефіцит і подорожчання зарядних станцій в Україні — склади Європи спорожніли на 80%

За даними продавців і ланцюгів постачання, запаси зарядних станцій в європейських оптових складах скоротилися майже на 80% — головним покупцем стала саме Україна. Ця ситуація не обмежується побутовими павербанками: йдеться про великі зовнішні батареї, інвертори, акумуляторні модулі та станції швидкої зарядки, які використовуються як для домогосподарств, так і для бізнесу. Ціна на окремі моделі зросла на 30–70% залежно від потужності та бренду.

Причини дефіциту та роль політики

Основні фактори, які призвели до дефіциту: тривалі відключення електроенергії, панічні закупівлі, логістичні перебої через черги на кордонах, а також перенаправлення європейських поставок на ринки з підвищеним попитом. Частково ситуацію посилили й глобальні ланцюги постачання компонентів — дефіцит мікросхем і батарей впливає на виробничі графіки. У політичній площині важливу роль відіграють державні рішення: відсутність скоординованих державних програм з постачання аварійних джерел живлення підштовхує населення до самостійних закупівель, що лише загострює ситуацію.

Крім того, частина експертів вказує на ризики спекуляції та контрабанди: коли попит перевищує пропозицію, на ринку зростає кількість посередників, які підвищують ціни або вивозять техніку в інші країни, де готові платити більше. Це питання вже привернуло увагу регуляторів та правоохоронних органів у кількох європейських країнах.

Наслідки для економіки та громадян

Для громадян подорожчання означає зменшення доступності базових засобів енергозабезпечення: родини з низьким та середнім доходом відчувають обмеження у виборі обладнання, а бізнес — у витратах на підтримку операційної діяльності. Дефіцит також створює ризики для критичної інфраструктури, якщо комунальні та медичні заклади не забезпечені необхідними батареями та інверторами.

На макрорівні зростання імпортних витрат і сплеск попиту можуть тимчасово підвищити інфляційний тиск. Політична відповідь має включати комплекс заходів: контроль над експортом деяких категорій обладнання, державні закупівлі для найуразливіших секторів, стимулювання локального виробництва та переговори з європейськими партнерами про пріоритетні поставки.

Експерти також радять розглянути введення тимчасових тарифних та митних пільг на імпорт обладнання для автономного електропостачання, щоб знизити фінансове навантаження на кінцевого споживача та пришвидшити відновлення ринку.

Паралельно важливо підвищувати інформованість населення: не всі рішення на ринку однаково корисні — дешеві пристрої можуть бути небезпечними або непридатними для тривалого використання. Державні програми можуть включати сертифікацію відновлюваних джерел та рекомендації щодо безпечної експлуатації.

Наразі аналітики прогнозують, що ринок стабілізується лише після нормалізації постачання електроенергії та розширення виробничих потужностей у ЄС та Азії. До того часу громадянам і бізнесу доведеться адаптуватися: обирати надійніші моделі, користуватися сервісами оренди та звертатися до офіційних постачальників, щоб уникнути підробок і небезпечних товарів.

Політика держави може стати ключовим чинником пом'якшення кризи: цільові закупівлі для лікарень та соціально вразливих груп, координація з європейськими постачальниками та стимулювання внутрішнього виробництва допоможуть знизити тиск на ринок і повернути доступність зарядних станцій для українців.