Пономарьова Мар'яна
Обвинувальний акт у справі про ймовірну пропозицію хабаря за запровадження санкцій Ради національної безпеки і оборони України вже передали до суду. У провадженні фігурує чинна народна депутатка та кілька її можливих спільників. За версією слідства, йдеться про суму у 250 тисяч доларів, яку планували отримати за організацію санкційних обмежень проти конкурентів одного з підприємств.
За матеріалами кримінального провадження, організаторкою схеми вважають народну депутатку України Ганну Скороход. Слідчі стверджують, що парламентарка мала виступати гарантом виконання домовленостей і переконувати замовника у можливості вплинути на ухвалення необхідних рішень. Водночас остаточну оцінку діям обвинувачених має надати суд. До набрання вироком законної сили вони вважаються невинуватими.
Суть справи про хабар за санкції РНБО
Як встановили детективи, представнику однієї з компаній запропонували посприяти у застосуванні санкцій РНБО щодо його конкурентів. Ініціатори оборудки нібито запевняли, що мають необхідні зв’язки та можуть організувати просування питання на рівні державних органів. За таку послугу вони запросили 250 тисяч доларів.
За задумом учасників домовленості, кошти мали бути передані посадовцям як неправомірна вигода. Щоб замаскувати справжнє призначення грошей і зменшити ризик викриття, сторони вирішили оформити їх передачу як позику. Така схема мала створити видимість цивільно-правових відносин, хоча фактично кошти, за версією обвинувачення, призначалися для впливу на ухвалення державного рішення.
Замовник передав першу частину обумовленої суми — 125 тисяч доларів. Однак після отримання грошей обіцяні санкції проти конкурентів так і не були запроваджені. Слідство вважає, що представники групи не змогли знайти в РНБО посадовця, який погодився б виконати їхню пропозицію. У результаті передані кошти залишилися у фігурантів провадження.
Таким чином, за версією правоохоронців, ймовірна схема поєднувала одразу кілька елементів: використання статусу народної депутатки, обіцянку впливу на державні рішення, вимагання значної суми та спробу приховати хабар під виглядом позики. Саме сукупність цих обставин стала підставою для подальшого розслідування та висунення обвинувачень.
Що відомо про розслідування та угоду зі слідством
Про підозру учасникам справи оголосили у грудні 2025 року. Після проведення необхідних слідчих дій і збору доказів розслідування завершили влітку 2026 року. Наразі обвинувальний акт скерували до суду, де матеріали провадження розглядатимуть по суті.
Окремо у справі фігурує учасник групи, який погодився на співпрацю зі стороною обвинувачення. У межах угоди зі слідством він надав викривальні покази щодо інших можливих співучасників. Такі домовленості передбачені кримінальним процесуальним законодавством і можуть укладатися за умови, що підозрюваний визнає свою роль, сприяє встановленню обставин злочину та допомагає викрити інших учасників.
Вищий антикорупційний суд призначив цьому фігуранту п’ять років позбавлення волі з випробуванням. Крім того, чоловік перерахував 700 тисяч гривень на потреби українських військових через державну платформу United24. Його покарання стало результатом затвердження угоди зі слідством.
Для інших обвинувачених наслідки можуть бути визначені лише після повного судового розгляду. Суд має дослідити докази сторони обвинувачення, позицію захисту, покази свідків та інші матеріали. Важливим питанням стане також встановлення того, чи справді фігуранти мали намір передати гроші посадовцям, чи використовували заявлені зв’язки винятково для того, щоб заволодіти коштами замовника.
Чому справа має суспільний резонанс
Провадження привернуло значну увагу через згадку про санкції РНБО та участь чинної народної депутатки. Рішення про санкційні обмеження можуть впливати на роботу компаній, їхні активи, ділову репутацію та можливість здійснювати господарську діяльність. Тому будь-які спроби продавати доступ до таких рішень або створювати ілюзію впливу на державні органи становлять серйозну загрозу для довіри до інституцій.
Санкційна політика держави має ґрунтуватися на законних підставах, перевірених даних і процедурах, а не на приватних домовленостях чи фінансових винагородах. Якщо висунуті обвинувачення підтвердяться, справа може стати показовою для оцінки спроб використати парламентський статус у приватних інтересах.
Водночас сам факт передачі обвинувального акта до суду не означає автоматичного доведення вини. На цьому етапі остаточного рішення ще немає, а всі твердження про роль Ганни Скороход та інших осіб мають статус версії слідства. Судовий розгляд повинен встановити, чи були в діях обвинувачених склад кримінального правопорушення, умисел на отримання неправомірної вигоди та реальний зв’язок між переданими коштами й обіцянкою вплинути на санкційні рішення.
Подальший розгляд справи покаже, які саме докази сторона обвинувачення представить у суді та як їх оцінить захист. Від результату провадження залежатиме не лише юридична відповідальність конкретних фігурантів, а й суспільне сприйняття спроб монетизувати доступ до державних рішень. Наразі ключовим етапом стане підготовче засідання та визначення порядку розгляду справи по суті.