Зоряна Білокрай
Українці, які тимчасово або постійно проживають за кордоном, можуть оформити спадщину без особистого приїзду в Україну. Для цього важливо своєчасно заявити про прийняття спадщини, правильно підготувати документи та визначити представника, який за потреби виконуватиме подальші дії у нотаріуса. Сам факт перебування за межами України не позбавляє громадянина права успадкувати квартиру, будинок, земельну ділянку, транспортний засіб, кошти чи інше майно.
Спадщина відкривається в день смерті спадкодавця. Зазвичай місцем її відкриття вважається останнє місце проживання померлого. Саме за цим критерієм визначають нотаріуса, який оформлюватиме спадкову справу. Водночас під час дії особливих правових правил порядок роботи нотаріусів може мати окремі нюанси, тому конкретний спосіб подання документів варто узгодити з обраним нотаріусом в Україні.
Перший крок: визначити право на спадщину та строк
Насамперед потрібно з’ясувати, чи залишив спадкодавець заповіт. Якщо заповіт є, спадкоємцями можуть бути особи, зазначені в ньому. Якщо заповіту немає, майно переходить спадкоємцям за законом у порядку черговості. До першої черги належать діти померлого, той із подружжя, хто його пережив, і батьки. Наступні черги закликаються до спадкування, якщо немає спадкоємців попередньої черги, вони не прийняли спадщину або були усунені від спадкування.
Загальний строк для прийняття спадщини становить шість місяців із дня смерті спадкодавця. Відлік починається не з моменту отримання свідоцтва про смерть і не з дня, коли родич дізнався про майно, а саме з дати смерті. Пропуск цього строку може істотно ускладнити процедуру. У такому разі спадкоємець іноді може отримати письмову згоду інших спадкоємців, які вже прийняли спадщину, або звернутися до суду з проханням визначити додатковий строк.
Якщо спадкоємець постійно проживав разом зі спадкодавцем на момент його смерті, він може вважатися таким, що прийняв спадщину автоматично, якщо не подав заяву про відмову. Проте для подальшого оформлення майна все одно знадобляться документи, що підтверджують спільне проживання, родинні зв’язки та склад спадщини.
Як подати заяву, перебуваючи за кордоном
Спадкоємець, який не може приїхати в Україну, має подати заяву про прийняття спадщини українському нотаріусу. Один із практичних способів — звернутися до консульської установи України в країні перебування. Консул може посвідчити підпис на заяві або оформити документ у межах своїх повноважень. Після цього оригінал заяви потрібно передати нотаріусу в Україні поштою або через довірену особу. Перед відправленням бажано уточнити у нотаріуса вимоги до форми заяви, переліку додатків і способу надсилання.
Інший варіант — оформити заяву у місцевого нотаріуса за кордоном. У такому разі документ, як правило, має бути легалізований або засвідчений апостилем, якщо міжнародні правила не передбачають іншого. Також може знадобитися переклад українською мовою, засвідчений нотаріально. Важливо перевірити, чи визнається документ, виданий у конкретній державі, без додаткової легалізації. Помилки в оформленні, відсутність апостиля або неналежний переклад можуть стати підставою для відмови в прийнятті заяви.
Заява про прийняття спадщини має бути підписана самим спадкоємцем. Довірена особа не може замінити спадкоємця під час первинного волевиявлення про прийняття спадщини. Водночас після подання заяви спадкоємець може видати представникові довіреність для збору документів, спілкування з нотаріусом, отримання витягів, подання заяв, проведення оцінки та державної реєстрації права власності.
У довіреності потрібно чітко прописати повноваження представника. До них можна віднести право представляти інтереси у нотаріуса, отримувати копії та витяги, подавати документи, замовляти технічну документацію, реєструвати право власності, отримувати свідоцтво про право на спадщину та розпоряджатися коштами, якщо це необхідно. Якщо спадкоємець не хоче надавати право продавати або дарувати майно, такі повноваження не слід включати до довіреності.
Документи, завершення оформлення та важливі застереження
Для відкриття спадкової справи зазвичай потрібні паспорт або інший документ, що посвідчує особу, реєстраційний номер облікової картки платника податків, свідоцтво про смерть спадкодавця, документи про родинні зв’язки або заповіт, довідка про останнє місце проживання померлого та документи на майно. Якщо документи видані за кордоном, їх можуть вимагати з апостилем, консульською легалізацією та перекладом українською мовою.
Необхідно повідомити нотаріуса про всіх відомих спадкоємців, наявність заповіту, борги спадкодавця та можливі обтяження майна. Спадкується не лише актив, а й майнові зобов’язання померлого, але в межах вартості успадкованого майна. Тому перед прийняттям спадщини доцільно з’ясувати, чи не має нерухомість іпотеки, арешту, заборони відчуження або спорів.
Після завершення шестимісячного строку нотаріус перевіряє склад спадкоємців і документи, встановлює склад спадкового майна та видає свідоцтво про право на спадщину. Якщо до спадщини входить нерухомість, право власності підлягає державній реєстрації. Ці дії може виконати представник за нотаріально посвідченою довіреністю, тому особистий приїзд спадкоємця зазвичай не є обов’язковим.
Окремо потрібно врахувати податки. Для близьких родичів у багатьох випадках застосовується нульова ставка податку на доходи фізичних осіб, однак правила залежать від ступеня споріднення, статусу спадкоємця та виду майна. Для нерезидентів можуть діяти інші податкові умови. Остаточну суму платежів визначають під час оформлення спадщини на підставі документів і статусу спадкоємця.
Отже, алгоритм дій для українця за кордоном складається з кількох етапів: встановити дату смерті та місце відкриття спадщини, знайти нотаріуса в Україні, подати заяву протягом шести місяців через консульство або іноземного нотаріуса, належно оформити довіреність представникові, зібрати документи, сплатити передбачені платежі та зареєструвати право власності. Найбільший ризик виникає через пропуск строку або неналежне оформлення заяви, тому всі документи бажано погодити з нотаріусом ще до їх підписання та відправлення.