Пономарьова Мар'яна
Україна може отримати новий імпульс для посилення обороноздатності вже найближчими місяцями. Йдеться не лише про можливі рішення адміністрації Дональда Трампа щодо постачання озброєння, а й про масштабування українського військового виробництва та поглиблення співпраці зі Сполученими Штатами. На думку громадського діяча і президента Республіканського клубу імені Рональда Рейгана Бориса Пінкуса, саме поєднання американських технологій, фінансування та українських розробок може дати відчутний результат на фронті.
Експерт зазначив, що останні події у сфері оборони свідчать про поступовий перехід України від ролі отримувача військової допомоги до статусу самостійного виробника складного озброєння. Особливе значення у цьому процесі має розвиток власних балістичних ракет, далекобійних безпілотників і засобів ураження, які можуть використовуватися без тривалого очікування на рішення партнерів.
Чому українська балістика важлива для оборони
За словами Бориса Пінкуса, поява українських балістичних ракет змінює підхід до ведення бойових дій. Якщо раніше значна частина далекобійних спроможностей залежала від поставок західних систем та обмежень щодо їх застосування, то власне виробництво відкриває для України ширші можливості. Київ отримує більше свободи у плануванні операцій, визначенні цілей і темпах використання озброєння.
Громадський діяч звернув увагу на ракету FP-7, заявлена дальність якої становить близько 250 кілометрів. Водночас, за його словами, українські розробники вже працюють над перспективною системою FP-9, яка може мати дальність польоту до 850 кілометрів або навіть більше. Якщо такі характеристики будуть підтверджені під час випробувань і серійного виробництва, це суттєво розширить можливості України для ураження військових об’єктів противника.
Власна балістика є важливою не тільки через дальність польоту. Не менш значущими є точність, швидкість підготовки до запуску, мобільність пускових установок і здатність обходити або перевантажувати російську протиповітряну оборону. Українське виробництво також дає змогу швидше адаптувати ракети до потреб фронту, змінювати окремі компоненти та враховувати досвід бойового застосування.
Пінкус наголосив, що українська ракета за окремими параметрами може бути конкурентною з російськими оперативно-тактичними комплексами та наближатися до американських систем ATACMS. Водночас остаточні висновки щодо ефективності будь-якого озброєння можна робити лише після підтвердження його характеристик, масштабного використання та оцінки реальних результатів.
Що може змінити рішення Трампа щодо зброї
Окрему увагу експерт приділив політиці Вашингтона. Він вважає, що можливе скорочення або перерозподіл деяких фінансових пакетів не обов’язково означає згортання підтримки України. За його оцінкою, адміністрація Дональда Трампа може робити ставку на інший формат допомоги: продаж озброєння, укладання прямих контрактів, спільне виробництво та залучення американського оборонно-промислового комплексу.
Серед можливих напрямів підтримки називають виділення коштів на закупівлю зброї для України. За словами Пінкуса, йдеться про пакет обсягом 2,68 мільярда доларів. У ньому можуть бути передбачені різні види озброєння, зокрема ракети ATACMS. Для України це важливо не лише як додаткове посилення арсеналу, а і як сигнал про готовність США зберігати військову взаємодію в умовах затяжної війни.
Потенційні поставки американських ракет можуть доповнити українську програму створення власних засобів ураження. Західні системи здатні закрити нагальні потреби Сил оборони, тоді як українські ракети забезпечуватимуть довгострокову стійкість і незалежність від зовнішніх політичних рішень. Саме така комбінація, на думку експерта, може стати найбільш ефективною моделлю оборонної співпраці.
Водночас будь-які заяви про майбутні постачання потрібно сприймати обережно. Між політичним рішенням, виділенням коштів, укладанням контрактів і фактичною передачею озброєння може минути значний час. Крім того, конкретний перелік систем, обсяги та строки залежать від безпекової ситуації, виробничих можливостей і погодження відповідних процедур.
Спільне виробництво України та США
Ще одним важливим напрямом є створення спільних підприємств. Борис Пінкус розповів, що шість українських компаній працюють у Сполучених Штатах над організацією кооперації з американським бізнесом. Мета таких домовленостей полягає у виробництві ракет, безпілотників та інших систем із реактивними двигунами.
Спільне виробництво може стати способом швидше масштабувати українські розробки. Українські підприємства мають значний досвід створення безпілотних систем і ведення війни в умовах постійної протидії противника. Американська сторона, зі свого боку, володіє потужною промисловою базою, доступом до сучасних компонентів, технологіями серійного випуску та значними фінансовими ресурсами.
За словами громадського діяча, українські дрони вже проходили випробування в Аризоні. У тестуванні, як він зазначив, брали участь представники американських Військово-повітряних сил і Сухопутних військ. Наступним етапом може стати підготовка контрактів між українськими та американськими компаніями.
Для України така співпраця означає не просто отримання готової зброї. Вона може забезпечити доступ до нових технологій, збільшити обсяги виробництва, створити додаткові робочі місця та посилити спроможність оборонної промисловості. Крім того, спільні підприємства можуть зменшити залежність від окремих іноземних постачальників і зробити військові програми більш прогнозованими.
Особливу роль у майбутніх бойових можливостях можуть відіграти дрони з реактивними двигунами. Вони здатні розвивати вищу швидкість, долати більші відстані та використовуватися для розвідки або ударів по важливих військових цілях. У поєднанні з балістичними ракетами та іншими далекобійними системами такі безпілотники можуть сформувати багаторівневу систему ураження.
Пінкус вважає, що поєднання українських розробок, американських технологій і можливого фінансування здатне дати перші помітні результати у перспективі найближчих півтора-двох місяців. Водночас характер цих результатів залежатиме від темпів укладання контрактів, запуску виробничих ліній і ситуації на фронті.
Таким чином, слова про те, що «скоро будуть хороші новини», можуть стосуватися одразу кількох напрямів: нових рішень щодо американської зброї, розвитку української балістичної програми та запуску спільного виробництва. Для України це шанс одночасно посилити арсенал у короткостроковій перспективі та створити основу для самодостатньої оборонної промисловості у майбутньому.