Тихон Гулевичук
Служба безпеки України викрила та затримала колишнього суддю, який після звільнення з посади працював адвокатом і, за даними слідства, вимагав гроші у представника підприємства. Компанія виконувала важливе замовлення Міністерства оборони — будувала оборонний об’єкт у центральному регіоні України. Через незаконні вимоги фігуранта під загрозою опинилося не лише підприємство, а й реалізація стратегічного проєкту для потреб Сил оборони.
Правоохоронці встановили, що чоловік вимагав у власника підрядної організації десять відсотків від загальної вартості будівництва. Йдеться про значну суму, яку він хотів отримати не за виконані роботи чи надані послуги, а за можливість безперешкодно продовжувати виконання оборонного замовлення. У разі відмови фігурант погрожував використати свої зв’язки, щоб створити підприємцю проблеми та зірвати реалізацію проєкту.
Як діяла схема вимагання
За матеріалами слідства, колишній суддя тиснув на підрядника та намагався переконати його, що відмова від передачі грошей матиме серйозні наслідки. Чоловік посилався на власні знайомства і професійний досвід, даючи зрозуміти, що здатен впливати на ситуацію через посадовців та інших представників органів влади. Такі погрози мали змусити підприємця погодитися на незаконну виплату.
Однак на цьому тиск не завершився. Слідчі з’ясували, що фігурант погрожував фізичною розправою над підрядником і членами його сім’ї. Застосування таких погроз, за версією правоохоронців, було частиною спроби змусити потерпілого передати гроші. Підприємець звернувся по допомогу, після чого співробітники СБУ почали документувати протиправну діяльність.
Оперативні заходи дали змогу зафіксувати вимагання та затримати підозрюваного. Завдяки втручанню правоохоронців вдалося не допустити передачі коштів і зберегти можливість продовження робіт на об’єкті, який має значення для обороноздатності держави. У період воєнного стану будь-які спроби шантажу підрядників, які працюють для Міністерства оборони, створюють додаткові ризики для виконання державних замовлень.
Що відомо про затриманого
Фігурантом справи є колишній суддя Уманського міськрайонного суду. За даними слідства, до 2016 року він обіймав суддівську посаду, а після цього отримав статус адвоката. Правоохоронці також перевіряють його можливу причетність до інших корупційних епізодів.
Раніше чоловік уже фігурував у кримінальних провадженнях, пов’язаних із можливим отриманням неправомірної вигоди. У межах попередніх справ ішлося про ймовірне ухвалення судових рішень на користь зацікавлених осіб. Наразі ці обставини мають бути належним чином перевірені та оцінені під час досудового розслідування і судового розгляду.
Слідчі дії у новому провадженні тривають. Правоохоронці встановлюють усі деталі вимагання, можливих спільників затриманого, а також перевіряють, чи намагався він чинити тиск на інших представників підприємства або учасників будівництва. Окрему увагу приділяють походженню його зв’язків і можливим спробам використати колишній статус судді для залякування потерпілого.
Яке покарання загрожує підозрюваному
Затриманому повідомили про підозру за частиною 4 статті 189 Кримінального кодексу України. Ця норма передбачає відповідальність за вимагання, вчинене в умовах воєнного стану. Обтяжуючою обставиною у справі є те, що фігурант, за версією слідства, вимагав кошти із застосуванням погроз і намагався вплинути на виконання оборонного замовлення.
Суд обрав підозрюваному запобіжний захід у вигляді тримання під вартою. У разі доведення вини йому може загрожувати до дванадцяти років позбавлення волі з конфіскацією майна. Остаточне рішення щодо покарання ухвалюватиме суд після розгляду всіх доказів, допиту свідків та завершення інших процесуальних дій.
Важливо, що повідомлення про підозру не означає автоматичного визнання людини винною. Відповідно до принципу презумпції невинуватості, провина підозрюваного має бути доведена в суді. Водночас затримання фігуранта дозволило оперативно припинити можливий тиск на підприємця та зменшити ризик зриву будівництва об’єкта, необхідного для забезпечення українського війська.
Ця справа демонструє, що правоохоронні органи посилюють контроль за виконанням оборонних контрактів і реагують на спроби незаконного збагачення за рахунок державних замовлень. Під час повномасштабної війни такі злочини можуть мати наслідки не лише для окремих підприємців, а й для темпів будівництва, постачання та функціонування об’єктів, від яких залежить безпека військовослужбовців.