Всеволод Чабанець
Станом на 12 жовтня російські війська продовжують атакувати українські позиції на кількох напрямках, однак помітного оперативного прориву окупантам досягти не вдалося. Сили оборони України стримують штурми, проводять локальні контратаки та зберігають позиції на ключових ділянках фронту. Водночас російська сторона дедалі частіше намагається компенсувати відсутність реальних успіхів інформаційними вкидами й відеоматеріалами, частину з яких, за оцінками аналітиків, могли створити або змінити за допомогою штучного інтелекту.
Огляд бойової ситуації свідчить, що нині фронт залишається надзвичайно динамічним. Російські підрозділи не припиняють штурмових дій, але на багатьох напрямках змушені діяти невеликими групами, зазнаючи втрат і не маючи можливості закріпити заявлені просування. Українські військові використовують дрони, артилерію, мінування та контрудари, щоб не допустити розширення російських плацдармів.
Яка ситуація на фронті 12 жовтня
У Сумській області українські підрозділи, за даними аналітиків, просунулися на схід від Сум і продовжують утримувати позиції між Малою Рибицею та Великим Приколом. Російські військові блогери були змушені визнати наявність українських сил у цьому районі, хоча раніше російська пропаганда поширювала твердження про нібито повний контроль над відповідною ділянкою.
Російські війська заявляли про просування на південь у напрямку Нової Січі, що розташована на північний схід від Сум. Проте інтенсивність атак на схід від обласного центру знизилася. Однією з причин може бути особливість місцевості: менша кількість лісових масивів ускладнює приховане переміщення штурмових груп і робить їх більш уразливими для українських безпілотників та вогневого ураження.
На півночі Харківської області російські сили 10 та 11 жовтня продовжували наступальні операції, але не змогли підтвердити нових територіальних здобутків. Українські військові або просунулися, або зберегли контроль над позиціями на північний схід від Великого Бурлука. У цьому районі росіяни намагалися проводити інфільтраційні дії, тобто проникати малими групами вглиб української оборони.
За оцінками експертів, українські сили застосовують нові способи протидії російським розвідувальним і ударним безпілотникам. Зокрема, дрони-перехоплювачі можуть знищувати апарати, які полюють на українську бронетехніку. Це дозволяє зменшити ризики для танків і бойових машин та ускладнює російським військам коригування артилерійського вогню.
Поблизу Куп’янська окупанти атакували на південний схід від міста, зокрема в районі Куп’янська-Вузлового. Українські військові здійснювали контратакувальні дії на північний схід, поблизу Радьківки. На напрямку Борової російські підрозділи також проводили обмежені штурми, але не досягли підтвердженого просування.
У Донецькій області російські війська продовжили наступальні дії в районі Лимана. Атаки відбувалися як на північних, так і на південних підступах до міста. Українські захисники проводили контратаки, завдяки чому ворог не зміг розвинути наступ і закріпитися на нових рубежах.
Окрему увагу російське командування приділяло ділянці на схід від Слов’янська, уздовж південного берега Сіверського Дінця. Проте й тут окупанти не продемонстрували результату, який би свідчив про суттєву зміну лінії фронту. Сили оборони України продовжували контратакувати поблизу Рай-Олександрівки, стримуючи тиск противника.
Бойові дії тривали поблизу Костянтинівки та на південний захід від Дружківки, вздовж Казенного Торця. Російські війська намагалися знайти слабкі місця в українській обороні, однак не змогли домогтися стабільного просування. У західній частині Костянтинівки українські підрозділи, за попередніми оцінками, утримують позиції та в окремих місцях покращили тактичне положення.
Росія поширює відео зі штучним інтелектом
На тлі відсутності відчутних успіхів російське Міністерство оборони продовжує використовувати інформаційні матеріали, покликані створити враження масштабного просування. Йдеться, зокрема, про відеозаписи нібито встановлення російських прапорів на українських позиціях. Частина таких матеріалів має ознаки монтажу або могла бути згенерована за допомогою штучного інтелекту.
Аналітики зазначають, що російські джерела застосовують змінені та створені ШІ відео для заяв про контроль над районами, які фактично не були захоплені. Така тактика є складовою когнітивної війни. Її мета полягає не лише в тому, щоб ввести в оману українське суспільство чи міжнародну аудиторію, а й у тому, щоб переконати самих російських військових у нібито успішному перебігу наступу.
Особливо часто подібні заяви стосуються Добропільського напрямку. Російська сторона неодноразово повідомляла про нібито оточення українських сил у Добропіллі, але не надала переконливих доказів такого розвитку подій. Відсутність незалежного підтвердження та реальна активність українських підрозділів на цій ділянці ставлять подібні твердження під сумнів.
Використання фейкових відео також допомагає російському командуванню приховувати ціну атак. Навіть коли штурмові групи зазнають втрат і відходять на вихідні позиції, пропаганда може подати окремий епізод як нібито захоплення населеного пункту або важливої висоти. Саме тому інформацію про зміни на фронті необхідно оцінювати комплексно, зіставляючи заяви сторін із даними про бойову активність і фактичне закріплення військ.
Ситуація на південних напрямках
У Дніпропетровській області 11 жовтня не було зафіксовано повідомлень про значну наземну активність на Новопавлівському напрямку. Водночас російські війська атакували на північний схід від Олександрівки. Українські сили проводили контратакувальні дії в цьому районі, не дозволяючи противнику безперешкодно розширювати зону контролю.
На Запорізькому напрямку російські підрозділи продовжували штурми на північний захід і південний захід від Гуляйполя. Попри спроби просунутися вперед, підтверджених успіхів окупанти не мали. Російське командування намагається тиснути одразу на кількох ділянках, щоб розтягнути українські резерви, однак Сили оборони зберігають можливість проводити локальні контрудари.
Українські військові нещодавно просунулися на південь від Оріхова. Це відбувається на тлі російських спроб обійти місто з північного заходу та північного сходу. Також повідомляється про покращення українських позицій на північний схід від Новоданилівки. Для російської армії цей район залишається важливим, оскільки контроль над ним міг би створити умови для подальшого тиску на Оріхів.
Загалом ситуація на фронті 12 жовтня залишається напруженою, але ознак масштабного прориву російських військ не спостерігається. Окупанти атакують на різних напрямках, проте часто не можуть перетворити тактичні успіхи окремих штурмових груп на стабільне просування. Українські сили продовжують оборонятися, контратакувати та використовувати переваги безпілотних систем.
Російська армія також зазнає значних втрат у живій силі й техніці. За минулу добу її чисельність скоротилася приблизно на 1 470 військовослужбовців. Втрати техніки та необхідність постійно поповнювати штурмові підрозділи ускладнюють для росії проведення тривалих наступальних операцій. Тому поряд із бойовими діями Москва посилює інформаційний тиск, намагаючись видати бажане за дійсне.