Роксолана Мережко
Росія змінює підхід до повітряної кампанії проти України, роблячи ставку не лише на масштабні удари по енергетичній системі, а й на систематичне виснаження критичної інфраструктури, логістики та промисловості. Про це пише британське видання The Telegraph, аналізуючи можливу підготовку кремля до нового осінньо-зимового періоду війни.
За оцінками журналістів, російські атаки стали частішими, тривалішими та різноманітнішими. Якщо раніше основний акцент робився на нічних масованих обстрілах, то тепер безпілотники й ракети дедалі частіше запускають у денний час. Через це повітряні тривоги в багатьох регіонах можуть тривати майже безперервно, а українські сили протиповітряної оборони змушені працювати в умовах постійного навантаження.
Як росія змінює тактику ударів по Україні
Одним із показників зміни тактики стали атаки по транспортних вузлах і мостах столиці. На початку жовтня російські війська вперше від початку повномасштабного вторгнення завдали ударів по Північному та Південному мостах у Києві. Навіть без повного руйнування ці об'єкти залишаються важливими для міської мобільності, тому будь-які пошкодження можуть спричинити масштабні затори, ускладнити евакуацію та порушити роботу міського транспорту.
Паралельно окупанти посилюють тиск на енергетичний сектор і засоби зв'язку. За наведеними у публікації даними, об'єкти української газової інфраструктури від початку року зазнали понад 300 атак. Удари по дата-центрах, телекомунікаційних вузлах і технічних майданчиках уже призводили до перебоїв у роботі державних сервісів, систем оповіщення та окремих каналів комунікації.
Йдеться не тільки про спробу залишити українські міста без електрики. Російська стратегія має ширший характер: змусити державні установи, підприємства, транспортні компанії та населення працювати в умовах постійної нестабільності. Порушення зв'язку, проблеми з передаванням даних і перебої в роботі повітряних тривог можуть створювати додаткові ризики навіть тоді, коли безпосередні руйнування не є масштабними.
Тактика ударів по інфраструктурі також покликана вплинути на моральний стан українців напередодні зими. Кремль розраховує, що тривалі відключення світла, перебої з опаленням і транспортні труднощі посилять суспільну втому та створять тиск на українське керівництво. Водночас попередні зимові кампанії показали, що Україна здатна швидко відновлювати пошкоджені об'єкти й адаптувати енергетичну систему до нових загроз.
Удари по логістиці, металургії та оборонному потенціалу
Окремим напрямом російської кампанії залишається транспортна система. За інформацією, яку цитує The Telegraph, від початку року об'єкти залізничної інфраструктури та поїзди зазнали близько 1700 атак. Наслідками стали затримки рейсів, пошкодження колій, локомотивів і станцій, а також ускладнення перевезення вантажів.
Особливого значення транспортна проблема набуває для аграрного експорту. Залізниця залишається одним із ключових шляхів доставки зерна, олії та іншої продукції до портів і західних кордонів. Дефіцит справних локомотивів і постійна загроза ударів зменшують пропускну здатність маршрутів, збільшують витрати бізнесу та створюють ризики для української економіки.
У вересні Україна експортувала близько 2,4 мільйона тонн сільськогосподарської продукції. Це приблизно 46 відсотків від обсягів, які вважаються звичними за стабільної роботи логістичних маршрутів. Зменшення експорту означає не лише втрати для аграрних компаній, а й скорочення валютних надходжень, податкових платежів та ресурсів для фінансування оборони.
Під ударом опинилася і металургія. Після кількох хвиль ракетних атак Запорізький металургійний завод був зупинений на невизначений термін. Підприємство «АрселорМіттал Кривий Ріг» також не може безпечно відновити повноцінну роботу. Для України це означає втрату виробничих потужностей, робочих місць і важливого експортного потенціалу.
Експерти вважають, що атаки на промисловість мають подвійне завдання. З одного боку, росія намагається позбавити Україну доходів і зменшити можливості для виробництва. З іншого — окупанти прагнуть ускладнити ремонт техніки, виготовлення комплектуючих і постачання матеріалів для оборонного сектору.
Нові дрони та підготовка України до зимового періоду
Важливою частиною оновленої російської тактики стало застосування модернізованих ударних безпілотників. За даними британського видання, загарбники почали активніше використовувати реактивні модифікації дронів «Герань-4» і «Герань-5». Заявлена швидкість таких апаратів може сягати 375 миль на годину, або приблизно 603,5 кілометра на годину.
Вища швидкість скорочує час, який мають українські розрахунки для виявлення та знищення цілі. Через це, як зазначається в аналізі, показник перехоплення окремих типів безпілотників міг знизитися з близько 90 відсотків до менш ніж 60 відсотків. Водночас ефективність протиповітряної оборони залежить від конкретного району, погодних умов, маршруту польоту та типу озброєння, яке застосовує росія.
Експерти пояснюють посилення повітряних атак прагненням кремля компенсувати відсутність швидкого прогресу на полі бою. Росія намагається використати перевагу у виробничих можливостях і завдати Україні якомога більших збитків у тилу. За оцінками розвідки, у серпні російська промисловість могла виготовляти понад 200 балістичних і крилатих ракет, а також приблизно 3000 ударних безпілотників щомісяця.
«Вони роблять це зараз, тому що можуть. Все просто», — зазначав колишній радник Міністерства оборони Олександр Данилюк. На його думку, росія перебудувала значну частину економіки під воєнні потреби, тоді як західні держави не змогли наростити оборонне виробництво в аналогічному масштабі.
Україна готується до зими через децентралізацію енергетичної системи. У різних регіонах створюють локальні джерела генерації, встановлюють когенераційні установки, посилюють резервне живлення лікарень і критичних підприємств. Уже 55 медичних закладів виробляють електроенергію за допомогою сонячних панелей, що дає їм змогу частково зберігати автономність під час аварійних відключень.
Окрему роль відіграють запаси газу. На початку опалювального сезону у сховищах «Нафтогазу» перебувало близько 14,6 мільярда кубометрів газу, що перевищує торішні показники. Цей ресурс має забезпечити стабільніше проходження зими, хоча остаточна ситуація залежатиме від інтенсивності російських ударів, температури та здатності ремонтних бригад оперативно відновлювати пошкоджені об'єкти.
Сили оборони також розгортають нові засоби боротьби з безпілотниками, зокрема автоматизовані кулеметні турелі. Такі системи можуть доповнити мобільні вогневі групи й допомогти захищати енергетичні об'єкти від відносно дешевих ударних дронів. Проте для ефективної оборони потрібне поєднання різних рівнів захисту — від радіоелектронної боротьби та винищувачів до зенітних ракетних комплексів і мобільних груп.
Попри посилення атак, Москва не має гарантій досягнення поставлених цілей. Українське суспільство вже неодноразово демонструвало здатність адаптуватися до тривалих відключень, обстрілів і перебоїв у роботі інфраструктури. Опитування показують, що понад 60 відсотків громадян готові продовжувати опір стільки, скільки буде потрібно, хоча близько 75 відсотків водночас допускають переговори про завершення війни.
Таким чином, нова російська тактика полягає не у відмові від блекаутів, а в переході до складнішої моделі тиску. Кремль прагне одночасно бити по енергетиці, зв'язку, логістиці, промисловості та цивільній стійкості. Для України відповіддю стають розосереджена генерація, посилення протиповітряної оборони, резервування критичних систем і міжнародна підтримка. Саме від поєднання цих факторів залежатиме, наскільки успішно країна пройде черговий зимовий період війни.