Португалія оголосила про наміри приєднатися до угоди про Спецтрибунал щодо агресії РФ — що відомо

Португалія офіційно висловила намір долучитися до Розширеної часткової угоди, яка має запустити роботу Спеціального трибуналу для розслідування злочину агресії росії проти України. Це важливий крок у формуванні міжнародної відповіді на повномасштабне вторгнення, що може наблизити притягнення до відповідальності осіб, відповідальних за рішення про агресію. Міністр закордонних справ України Андрій Сибіга повідомив про позицію Лісабона на платформі X, підкресливши, що тепер Португалія стала вже 15-ю державою, яка готова приєднатися до ініціативи.

Що означає приєднання Португалії

Оголошення Португалії має як юридичне, так і політичне значення. З юридичної точки зору, участь країн у Розширеній частковій угоді є необхідною для досягнення мінімальної кількості підписантів, що дозволить офіційно запустити роботу Спецтрибуналу. За даними МЗС України, зараз для досягнення порогу лишається участь ще однієї держави. Політично це сигнал світовій спільноті про накопичення підтримки ініціативи, яка орієнтована на відновлення верховенства права та притягнення до відповідальності за масштабні порушення міжнародного права.

Хто вже заявив про участь і які наступні кроки

Сибіга подякував низці країн, що оголосили про свою готовність долучитися — серед них Хорватія, Естонія, Німеччина, Латвія, Литва, Люксембург, Молдова, Нідерланди, Норвегія, Словенія, Іспанія, Швеція, Велика Британія та Коста-Ріка. Наступним важливим кроком називають юридичне закріплення угоди під час засідання Комітету міністрів Ради Європи в Кишиневі, запланованому на наступний місяць. Паралельно йдуть організаційні приготування: визначення мандату трибуналу, його компетенції, процедур розслідування та механізмів співпраці з національними юрисдикціями та міжнародними інституціями.

Чому це важливо для України та міжнародного права

Створення Спеціального трибуналу символізує прагнення міжнародної спільноти відновити принцип неприйнятності актів агресії як засоби вирішення міжнародних спорів. Для України це питання не лише справедливості, а й безпеки — встановлення відповідальності має стримувальний ефект та створює правову базу для відшкодування збитків і притягнення ключових чинників агресії до відповідальності. Європейські інститути вже зробили перші кроки: 23 січня Рада Європи, Європейська комісія та Європейська служба зовнішніх дій підписали угоду про створення робочої групи, яка готуватиме підґрунтя для Спецтрибуналу. Також ЄС спрямував первинне фінансування — перші 10 мільйонів євро — на підготовчі заходи.

Однак юридичний шлях до повноцінної роботи трибуналу має складнощі: потрібна ратифікація угоди, погодження процедур екстрадиції й затримань, забезпечення безпеки процесу та комплексна робота зі збиранням доказів. Крім того, на міжнародну ініціативу можуть впливати політичні розбіжності між державами, які ще не визначилися з участю. Саме тому український дипломат закликав усі країни Європи та світу приєднатися до ініціативи, назвавши процес не просто допомогою Україні, а захистом «принципів» — життя, справедливості та верховенства права.

Питання притягнення до відповідальності за злочин агресії має історичну вагу: як зазначають прихильники трибуналу, йдеться про спробу відновити логіку після Нюрнберга — притягнути до відповідальності тих, хто приймав рішення про початок агресії. У разі успіху механізм зможе стати прецедентом для міжнародного правосуддя та укріплення механізмів відповідальності держав і лідерів, які обирають шлях війни замість дипломатії.

Поки трибунал перебуває у підготовчій стадії, важливо відстежувати подальші кроки: які ще країни приєднаються до Розширеної часткової угоди, як буде оформлено мандат та юрисдикцію суду, де розташується його штаб-квартира, і які гарантії безпеки та незалежності отримає процес. Для громадськості та медіа це також тест на здатність міжнародної системи забезпечити ефективне правосуддя у випадку масштабних злочинів проти миру і безпеки.

Наразі оголошення Португалії — це ще один знак того, що міжнародна коаліція намагається не лише обговорювати питання відповідальності, а й реалізувати конкретні юридичні механізми для її забезпечення. Наступні тижні та місяці будуть вирішальними для того, щоб амбітна ініціатива перетворилася на дієвий інструмент правосуддя.