Всеволод Чабанець
Польща готує нові правила реагування на загрози, які виникають у проміжку між мирним часом і відкритою війною. Законопроєкт про так званий «передвоєнний стан» має врегулювати дії держави в ситуації, коли країна ще не оголосила воєнний стан, але вже стикається з масштабними гібридними атаками, диверсіями, кібератаками, провокаціями на кордоні або іншими небезпечними інцидентами. Очікується, що документ можуть передати на розгляд президента Польщі вже протягом найближчих тижнів.
Ініціатива стала відповіддю на зміну характеру загроз у Центральній Європі. Сучасні конфлікти не завжди починаються з офіційного оголошення війни чи широкомасштабного наступу. Держава може зазнавати тиску через кібератаки на органи влади, пошкодження критичної інфраструктури, кампанії дезінформації, нелегальне проникнення на територію або спроби дестабілізувати суспільство. Саме для таких обставин Польща хоче створити зрозумілий правовий механізм.
Що означатиме «передвоєнний стан» для Польщі
Наразі польське законодавство має окремі процедури для мирного часу, надзвичайного стану та воєнного стану. Проте між цими режимами залишається простір, у якому загроза вже є реальною, а стандартні повноваження державних органів можуть виявитися недостатніми. Новий закон має заповнити саме цю правову прогалину.
«Передвоєнний стан» не обов’язково означатиме автоматичне запровадження надзвичайного або воєнного стану. Йдеться передусім про особливий порядок координації сил і служб, який дасть змогу швидше ухвалювати рішення та реагувати на небезпечні події. Важливо, що такий режим має бути чітко визначений законом, із зазначенням підстав для його застосування, переліку відповідальних органів і можливих обмежень.
Однією з ключових змін може стати розширення можливостей польських військових під час реагування на гібридні загрози. Якщо зараз для залучення армії до окремих операцій потрібні додаткові погодження або тривалі адміністративні процедури, то нові правила можуть скоротити час між виявленням загрози та початком дій. Це особливо важливо у випадках, коли ситуація розвивається швидко, а зволікання створює ризик для цивільного населення, прикордонних районів або стратегічних об’єктів.
Водночас повноваження військових не мають бути необмеженими. Очікується, що закон визначить межі застосування сили, правила взаємодії з поліцією та іншими службами, а також порядок парламентського й цивільного контролю. Для демократичної держави принципово важливо, щоб посилення обороноздатності не перетворилося на обмеження прав громадян без достатніх підстав.
Які зміни передбачає законопроєкт
Одним із центральних положень може стати можливість швидшого переміщення військових підрозділів територією країни. Для цього потрібно спростити процедури використання доріг, мостів, залізничних вузлів, аеродромів та інших об’єктів, необхідних для оборони. У кризовій ситуації армія повинна мати змогу оперативно посилити конкретний напрямок, не витрачаючи критично важливий час на узгодження кожного логістичного кроку.
Окрема увага приділяється узгодженню польського Плану оборонного реагування з механізмами НАТО. Це має забезпечити сумісність національних рішень із процедурами Північноатлантичного альянсу. У разі загрози Польща повинна діяти не ізольовано, а в координації з союзниками. Чіткі алгоритми обміну інформацією, командування та передачі даних можуть посилити готовність усього східного флангу НАТО.
Закон також може передбачити збільшення кількості підрозділів, залучених до системи постійного оборонного чергування. Це означає, що більше військових частин перебуватимуть у стані підвищеної готовності та зможуть швидше виконувати завдання у разі надзвичайної ситуації. Паралельно планується оновити систему навчань, тренувань і спеціальних курсів для військових, рятувальників, поліцейських та представників місцевої влади.
Важливою складовою стане підготовка цивільної та військової інфраструктури. Йдеться не лише про казарми або склади озброєння, а й про транспортні коридори, лікарні, системи зв’язку, енергетичні об’єкти, водопостачання та укриття. У разі масштабної кризи саме стійкість таких систем визначатиме, наскільки швидко країна зможе підтримувати нормальне життя та забезпечувати потреби армії.
Окремий напрямок нових правил стосуватиметься кібербезпеки. Польські державні структури, банки, оператори зв’язку та підприємства критичної інфраструктури можуть стати цілями атак ще до початку будь-яких бойових дій. Тому держава прагне посилити обмін інформацією про інциденти, пришвидшити блокування небезпечних атак і створити єдину систему реагування на кіберзагрози.
Чому Варшава посилює оборонну готовність
Польща розташована на східному фланзі НАТО та має спільний кордон із Україною, Білоруссю і російським Калінінградським регіоном. Через це будь-яка нестабільність у регіоні безпосередньо впливає на її безпеку. Повномасштабна війна росії проти України, атаки на об’єкти поблизу польського кордону, спроби використання міграційного тиску та регулярні інформаційні операції змушують Варшаву переглядати традиційні підходи до оборони.
У польській владі дедалі частіше говорять про необхідність готуватися не лише до класичного військового конфлікту. Потенційний противник може діяти приховано: поширювати фальшиві повідомлення, провокувати паніку, атакувати супутникові та цифрові системи, пошкоджувати залізничну інфраструктуру або намагатися впливати на ухвалення політичних рішень. За таких умов державі потрібна швидка координація між армією, спецслужбами, поліцією, прикордонниками та місцевим самоврядуванням.
Підготовка укриттів і перевірка об’єктів цивільної оборони також стають частиною загальної стратегії. У польських містах оцінюють стан доступних сховищ, визначають приміщення, які можна переобладнати, та оновлюють плани евакуації. Це свідчить про те, що питання безпеки розглядається комплексно: держава готує не тільки армію, а й населення, медичну систему, транспорт та органи місцевого управління.
Водночас сам факт підготовки закону не означає, що Польща очікує неминучого початку війни. Його мета полягає в тому, щоб уникнути ситуації, коли установи діятимуть повільно через відсутність чітких процедур. Завчасно визначені повноваження, канали зв’язку та порядок залучення військових можуть зменшити ризик хаосу в перші години серйозної кризи.
Для польського суспільства важливим залишатиметься питання балансу між безпекою та громадянськими свободами. Будь-які особливі повноваження мають бути тимчасовими, обґрунтованими та пропорційними рівню загрози. Закон повинен не лише посилити оборонні можливості, а й передбачити зрозумілі запобіжники від зловживань.
Якщо документ буде ухвалено, Польща отримає окремий інструмент для дій у ситуаціях, які вже не можна назвати звичайним мирним часом, але ще зарано кваліфікувати як війну. Саме ця «сіра зона» нині стає головним викликом для європейської безпеки. Нові правила мають зробити реакцію Варшави швидшою, скоординованішою та більш передбачуваною для громадян і союзників.