Всеволод Чабанець
Південна Корея не вважає вибачення України достатніми у ситуації, що виникла навколо двох військовополонених із Північної Кореї. Сеул заявив про намір розглянути додаткові дипломатичні кроки після того, як інформація про передачу громадян КНДР була публічно озвучена українською стороною. У корейському уряді наголошують: питання мало залишатися конфіденційним, оскільки йшлося не лише про міждержавні домовленості, а й про безпеку самих полонених та їхніх родин.
Південна Корея очікувала більшої відповідальності від України
Міністр закордонних справ Південної Кореї Чо Хьон повідомив, що Київ надіслав вибачення через розголошення інформації про передачу двох північнокорейських військових до Сеула. Водночас очільник дипломатичного відомства зазначив, що зміст і форма вибачень не відповідали очікуванням корейської сторони. Саме тому питання, за його словами, не можна вважати остаточно врегульованим.
За словами міністра, Південна Корея прагнула отримати чітке офіційне пояснення того, чому домовленості щодо конфіденційності були порушені. У Сеулі вважають, що публічне оголошення про передачу полонених сталося передчасно та могло створити додаткові ризики для людей, які опинилися у центрі дипломатичного конфлікту.
Чо Хьон розповів, що підтримував постійний контакт із міністром закордонних справ України Андрієм Сибігою. Український посадовець назвав ситуацію складною та висловив сподівання, що сторони зможуть швидко владнати непорозуміння. Проте для Сеула пояснень, які пролунали, виявилося недостатньо.
«Повідомлення, які я отримав, містили вибачення. Але є різниця з очікуваним рівнем, тому ми маємо намір вжити рішучих заходів», – заявив глава південнокорейського МЗС.
У корейському уряді нині розглядають різні варіанти подальших дій. Серед них називають можливість відкликання посла Південної Кореї в Україні Пак Хі Чхана для консультацій. Такий крок зазвичай свідчить про серйозне невдоволення держави діями партнера, хоча ще не означає розриву дипломатичних відносин.
Водночас Сеул може обмежитися дипломатичним протестом, новими офіційними вимогами або переглядом окремих процедур взаємодії з українською стороною. Остаточне рішення залежатиме від подальших пояснень Києва та готовності українських представників врахувати позицію Південної Кореї.
Як виник конфлікт навколо військовополонених КНДР
Двох військовослужбовців Північної Кореї українські сили взяли в полон у Курській області у 2025 році. Їхнє перебування в Україні стало важливою подією, оскільки полонені могли надати додаткову інформацію про участь північнокорейських військових у бойових діях на боці росії.
Подальша доля цих людей обговорювалася на найвищому рівні. У липні 2026 року президенти України та Південної Кореї домовилися про їхню передачу Сеулу. Республіка Корея погодилася прийняти полонених, адже відповідно до власного законодавства розглядає громадян Північної Кореї як корейців, які мають право на захист і відповідний статус.
Ситуація ускладнювалася тим, що північнокорейські військові могли побоюватися повернення до КНДР. У разі депортації або примусового повернення вони могли зіткнутися з переслідуванням. Саме тому питання їхнього переміщення та майбутнього мало особливо чутливий характер і вимагало обережної комунікації.
Під час виступу на Генеральній асамблеї ООН президент України Володимир Зеленський повідомив, що військовополонених уже передали Південній Кореї. Після цього президент Республіки Корея Лі Чже Мьон розкритикував українського колегу за публічне розголошення інформації. Він назвав такий крок недоречним і таким, що суперечить попереднім домовленостям.
Українська сторона, зі свого боку, не підтвердила існування формальної угоди про нерозголошення. В Офісі Президента заявили, що не вважають публікацію інформації порушенням конкретних домовленостей. Пізніше там додали, що корейського президента нібито попереджали про можливу згадку полонених у виступі Володимира Зеленського.
Таким чином, суперечка виникла не лише через сам факт оприлюднення інформації, а й через різне розуміння того, про що саме домовлялися представники двох держав. Сеул говорить про чітку домовленість зберігати деталі справи в таємниці. Київ натомість наголошує, що попередження про згадку полонених не тотожне офіційній забороні на розголос.
Якими можуть бути наслідки для відносин Києва і Сеула
Дипломатичний конфлікт виник у період, коли Україна та Південна Корея мають спільні інтереси у протидії наслідкам військової співпраці росії та КНДР. Сеул уважно стежить за використанням північнокорейських військових у війні проти України, а Київ зацікавлений у політичній, економічній і гуманітарній підтримці з боку Південної Кореї.
Саме тому обидві сторони можуть бути зацікавлені у тому, щоб не допустити тривалої ескалації. Для України важливо зберегти довіру корейського партнера та продемонструвати готовність враховувати чутливість питань, пов’язаних із громадянами КНДР. Для Південної Кореї важливо отримати підтвердження, що подібні інциденти не повторюватимуться.
Можливе відкликання посла на консультації стало б помітним сигналом, однак навряд чи автоматично призвело б до припинення співпраці. Найімовірніше, дипломатичні канали залишаться відкритими, а сторони спробують провести додаткові переговори на рівні зовнішньополітичних відомств. Окрему увагу можуть приділити узгодженню правил обміну інформацією та публічних заяв.
Для Києва нинішня ситуація є нагадуванням про необхідність особливо обережно комунікувати теми, які стосуються військовополонених, спецоперацій і домовленостей із партнерами. Навіть якщо українська сторона не вбачає юридичного порушення, публічне розкриття деталей без узгодження може мати політичні наслідки.
Для Сеула ця історія також має внутрішній вимір. Південнокорейська влада повинна показати суспільству, що здатна захищати громадян корейської національності, зокрема тих, хто перебував на території Північної Кореї. Водночас будь-які подальші рішення мають враховувати складність відносин на Корейському півострові та можливу реакцію Пхеньяна.
Наразі невідомо, яке саме рішення ухвалить Південна Корея. Проте заява міністра закордонних справ свідчить, що Сеул не вважає інцидент вичерпаним. Подальший розвиток подій залежатиме від того, чи зможуть Україна та Південна Корея погодити спільне трактування попередніх домовленостей і знайти формулу, яка дозволить відновити дипломатичну довіру.