Зоряна Білокрай
Росія вдосконалює ударні безпілотники типу «Шахед», намагаючись зробити їх менш уразливими до українських засобів радіоелектронної боротьби. Одним із ключових напрямків такого посилення стали нові антени, здатні протидіяти навігаційним перешкодам. Про це повідомив радник президента України з питань розвитку технологічних напрямків оборони Сергій Бескрестнов, відомий під позивним «Флеш».
За його словами, зміни у конструкції російських дронів свідчать про постійне технологічне змагання між засобами ураження та системами захисту. Українські фахівці розширюють можливості РЕБ, а противник шукає способи зберегти керованість безпілотників навіть в умовах потужного глушіння.
Як «Шахеди» знаходять цілі під час польоту
Ударні безпілотники можуть використовувати кілька каналів для навігації та отримання команд. Один із них пов’язаний із супутниковими системами позиціонування, зокрема GPS. Завдяки таким сигналам дрон визначає власне місце розташування та коригує маршрут до заданої цілі.
Інший варіант передбачає застосування радіокерування. Оператор може передавати команди безпілотнику через спеціальний MESH-модем. Така схема дає змогу змінювати напрямок польоту або уточнювати завдання вже після запуску, якщо ситуація на маршруті чи в районі цілі змінилася.
Обидва способи мають вразливості. Супутникову навігацію можна придушувати перешкодами, а радіоканал управління — ускладнювати або блокувати засобами радіоелектронної боротьби. Саме тому російська сторона намагається встановлювати на безпілотники обладнання, яке допомагає відфільтровувати небажані сигнали.
Що таке CRPA-антени та чому вони важливі
Для протидії українському РЕБ противник використовує спеціальні CRPA-антени. Їхня назва походить від англомовного терміна, що описує антени з контрольованою діаграмою спрямованості. Такі системи дають змогу приймати корисний навігаційний сигнал і водночас послаблювати вплив перешкод, які надходять з інших напрямків.
Звичайна антена приймає сигнали відносно широко, тому разом із навігаційною інформацією може отримувати й потужне глушіння. CRPA-система працює складніше: кілька антенних елементів аналізують радіообстановку, після чого електроніка визначає напрямки, з яких надходять перешкоди. Далі система формує режим прийому, за якого небажані сигнали максимально пригнічуються.
Ефективність такої технології залежить від різних параметрів, зокрема від кількості антенних елементів. Що більше елементів використано в системі, то більше напрямків або джерел перешкод вона потенційно може враховувати. Водночас це потребує складнішої електроніки, точнішого налаштування та додаткових виробничих ресурсів.
«Флеш» пояснив, що раніше для створення необхідного рівня протидії навігації «Шахеда» умовно потрібно було забезпечити роботу приблизно 16 джерел РЕБ навколо безпілотника. Якщо ж російські дрони отримують антени з більшою кількістю елементів, українській стороні може знадобитися істотно збільшити щільність і потужність перешкод.
Нова технологічна гонка у небі
Посилення CRPA-антен створює для України додаткові виклики. Йдеться не лише про необхідність закуповувати або виробляти нові комплекси РЕБ. Важливо також забезпечити їхнє розміщення на достатній кількості напрямків, щоб навігаційне поле залишалося захищеним на маршрутах польоту ворожих безпілотників.
Як зазначив Бескрестнов, противнику в окремих випадках простіше збільшити кількість елементів антени на одному дроні, ніж Україні розгортати нові точки радіоелектронної боротьби. Для цього потрібні обладнання, персонал, електроживлення, технічне обслуговування та узгодження роботи різних комплексів.
Такий дисбаланс змушує українських розробників шукати ефективніші рішення. Йдеться про вдосконалення алгоритмів виявлення сигналів, підвищення точності визначення напрямку перешкод і створення більш мобільних систем. Окреме значення має взаємодія між засобами РЕБ, радіолокаційними станціями, постами спостереження та підрозділами протиповітряної оборони.
Водночас нові антени не роблять «Шахеди» невразливими. Будь-яка система має технічні обмеження, залежить від якості навігаційного сигналу, умов польоту, висоти, рельєфу місцевості та потужності перешкод. Крім того, протидія безпілотникам включає не лише глушіння, а й виявлення, кінетичне ураження, використання мобільних вогневих груп та інших компонентів захисту.
Розвиток CRPA-технологій демонструє, що боротьба з ударними дронами переходить у площину складного протистояння електронних систем. Росія намагається підвищити стійкість «Шахедів» до перешкод, змінюючи їхню апаратуру та засоби навігації. Україна, зі свого боку, повинна розширювати мережу РЕБ, швидше реагувати на нові модифікації безпілотників і поєднувати різні способи захисту.
Загроза полягає в тому, що вдосконалені дрони можуть довше зберігати заданий курс навіть у районах із активним глушінням. Це потенційно підвищує ризик атак по критичній інфраструктурі, промислових об’єктах, транспортних вузлах і населених пунктах. Саме тому інформація про нові антени в «Шахедах» є важливим сигналом для українського оборонно-промислового комплексу та військових підрозділів.
Раніше російські війська також почали використовувати на реактивних безпілотниках спеціальні боєзаряди кумулятивно-ріжучого типу. Таке навантаження призначене для ураження міцних конструкцій, зокрема високовольтних опор і залізничних мостів. Це свідчить про те, що противник одночасно вдосконалює навігацію дронів, їхню стійкість до РЕБ і бойову частину.
Українські засоби радіоелектронної боротьби залишаються одним із ключових елементів захисту від безпілотників, однак ефективність цього захисту залежить від постійного технологічного оновлення. Умови війни змінюються щодня, тому перевагу отримує сторона, яка швидше виявляє нові рішення противника та адаптує власні системи до реальних загроз.