Всеволод Чабанець
Російський бюджет може отримати помітний короткостроковий поштовх завдяки нафті й газу. У жовтні 2026 року податкові надходження від енергетичного сектору, за попередніми оцінками, суттєво зростуть порівняно з вереснем. Для кремля це важливий сигнал, адже продаж вуглеводнів залишається одним із ключових джерел наповнення державної скарбниці та фінансування масштабних видатків, зокрема пов’язаних із війною проти України.
Очікуване збільшення доходів не означає, що російська економіка вийшла зі складного періоду. Навпаки, загальна картина залишається суперечливою: разове зростання платежів може поєднуватися зі скороченням видобутку, санкційним тиском, витратами на логістику та необхідністю продавати сировину з дисконтом. Тому жовтневий результат варто розглядати як ситуативне посилення бюджету, а не як ознаку стабільного відновлення нафтової галузі.
Які нафтогазові прибутки отримає росія
За розрахунками аналітиків, доходи росії від податків на нафту й газ у жовтні можуть більше ніж удвічі перевищити вересневий показник. Основною причиною такого стрибка стануть не лише зміни на світовому ринку, а й особливості податкового календаря. Йдеться передусім про щоквартальні платежі за додатковим податком на видобуток нафти.
Цей податок безпосередньо залежить від фінансового результату нафтових компаній. Коли вартість сировини зростає або підприємства отримують вищу маржу, бюджет може розраховувати на додаткові надходження. Водночас падіння котирувань, подорожчання транспортування чи збільшення дисконту для покупців швидко скорочують податкову базу.
Очікується, що без урахування додаткового податку жовтневі доходи все одно будуть приблизно на 164 мільярди рублів, або на 36 відсотків, вищими за вересневі. Це свідчить про те, що на бюджет впливають одразу кілька факторів: дорожча нафта, календар виплат, валютний курс і зміни в обсягах експорту.
Для російської влади подібна динаміка має особливе значення. Енергетичні доходи дають змогу підтримувати державні витрати навіть тоді, коли інші сектори економіки стикаються з проблемами. Нафтогазові платежі використовують для фінансування соціальних програм, регіональних бюджетів, державних підприємств, субсидій і військових потреб.
Водночас збільшення доходів у жовтні може мати переважно технічний характер. Якщо частина платежів припадає на конкретний квартал, у наступні місяці бюджетна статистика знову може погіршитися. Саме тому оцінювати стан російських фінансів лише за одним місяцем було б некоректно.
Чому зростання цін на нафту не гарантує кремлю стабільності
Підтримку нафтовим котируванням надали перебої з постачанням і загострення конфлікту на Близькому Сході. Будь-які ризики для транспортування сировини або нафтопродуктів одразу впливають на очікування трейдерів. У таких умовах учасники ринку закладають у ціну додаткову премію за ризик, що й підштовхує вартість нафти вгору.
Для росії це створює сприятливе вікно можливостей. Вищі світові ціни частково компенсують дисконти, яких Москва змушена дотримуватися під час продажу нафти окремим покупцям. Також дорожча сировина може збільшити податкові платежі та валютну виручку російських експортерів.
Проте позитивний ефект обмежує прогнозоване скорочення видобутку. У третьому кварталі 2026 року виробництво нафти в росії може бути приблизно на 5 відсотків нижчим, ніж за аналогічний період 2025 року. Причинами цього є санкції, складнощі з доступом до сучасного обладнання, обмеження інвестицій, проблеми з окремими родовищами та необхідність виконувати домовленості щодо скорочення видобутку.
Зменшення обсягів видобутку небезпечне для російської економіки в довгостроковій перспективі. Навіть якщо ціна бареля тимчасово зростає, падіння фізичних обсягів продажу зменшує потенційну виручку. Крім того, складніше підтримувати старі родовища без доступу до західних технологій, сервісного обслуговування та капіталу.
Окремим викликом залишається експорт нафтопродуктів. Світовий ринок поступово втрачає запас міцності, а пропозиція дизеля та бензину в окремих регіонах залишається обмеженою. Це підтримує ціни, однак водночас підвищує витрати для споживачів і промисловості. Для росії ситуація є подвійною: дорожчі нафтопродукти можуть збільшити доходи від експорту, але дефіцит і високі внутрішні ціни створюють додатковий тиск на її власну економіку.
Місце нафтогазових доходів у бюджеті росії
У бюджеті росії на 2026 рік закладено 8,918 трильйона рублів доходів від нафти й газу. Загальний обсяг бюджетних надходжень запланований на рівні 40,283 трильйона рублів. Таким чином, енергетичний сектор має забезпечити приблизно п’яту частину всіх доходів держави.
Така структура бюджету демонструє, наскільки сильно Москва залежить від зовнішньої кон’юнктури. Якщо світові ціни тримаються високо, російська влада отримує більше можливостей для фінансування дефіциту та збільшення видатків. Якщо ж котирування знижуються, санкції посилюються або експортні маршрути стають дорожчими, бюджет швидко втрачає заплановані ресурси.
За оцінками, загальні доходи росії від нафти й газу за січень – жовтень 2026 року можуть становити близько 6,45 трильйона рублів. Це приблизно на 14 відсотків менше, ніж за аналогічний період попереднього року. Отже, навіть сильний жовтневий результат не перекриває повністю накопичене відставання.
Такий розрив показує головну проблему російської моделі: разові стрибки податкових платежів не здатні компенсувати системні втрати. Санкції змушують компанії витрачати більше на страхування, перевалку, перевезення та пошук альтернативних покупців. Частина російської нафти продається зі знижкою, а нові маршрути експорту потребують значних фінансових і технічних ресурсів.
Кремль намагається зменшити залежність від енергетичних доходів за рахунок підвищення податків, внутрішніх запозичень і перерозподілу коштів між секторами. Але такі заходи мають обмежений ефект. Вищі податки можуть погіршити становище підприємств, а збільшення боргового навантаження підвищує вартість обслуговування бюджету.
Жовтневе зростання нафтогазових доходів тому є радше перепочинком для російських фінансів, ніж ознакою міцності економіки. Москва справді може отримати додаткові мільярди рублів завдяки дорогій нафті та квартальним платежам, однак загальна тенденція залишається вразливою. Скорочення видобутку, санкційні обмеження, дорожча логістика й нижчі сукупні доходи за десять місяців свідчать, що енергетична опора кремля поступово слабшає.