Масована атака на Україну: ЗС РФ вдарили по підстанціям АЕС — що зараз з енергетикою

Серія ударів по критичній інфраструктурі України знову поставила під загрозу стабільність енергосистеми. За повідомленнями українських операторів, під прицілом опинилися ключові елементи передачі і розподілу електроенергії, що може мати як оперативні, так і довгострокові наслідки для постачання та безпеки.

Масована атака на Україну: ЗС РФ вдарили по підстанціям АЕС — що зараз з енергетикою

Що сталося

Відповідно до заяви в Укренерго, цього тижня відбулася вже друга з початку 2026 року масштабна атака на енергосистему країни. Під удар потрапили електростанції та підстанції систем передачі і розподілу електроенергії. За оперативними даними, основні удари були спрямовані на елементи, що обслуговують роботу атомних електростанцій і магістральні підстанції, які забезпечують передачу струму на великі відстані.

Напади супроводжувалися як ракетними ударами, так і застосуванням безпілотників і мінно-розвідувальних засобів. Мета, очевидно, — не просто локальні пошкодження, а створення каскадних наслідків у роботі мережі: відключення однієї підстанції може спричинити перегрузки і відключення в інших районах.

Наслідки для енергосистеми та заходи реагування

Наслідки атаки відчутні одразу на кількох рівнях. По-перше, фізичні пошкодження трансформаторів, ліній електропередач і систем автоматизації призводять до планових і екстрених відключень споживачів. По-друге, зростає ризик аварійних відключень через дисбаланс між генерацією та навантаженням у регіональних зонах. Як наслідок, ціни на електроенергію та енергоресурси можуть тимчасово зрости, а постачання критичних об'єктів — лікарень, заводів, об'єктів оборони — опинитися під загрозою.

Оперативно на місцях працюють бригади аварійно-відновлювальних робіт, мобілізовано резервні потужності, а також налагоджено тимчасові маршрути передачі енергії для мінімізації відключень. Укренерго повідомляє про координацію з місцевою владою та міжнародними партнерами з метою отримання запасних трансформаторів, генераторів та іншого обладнання, яке дозволить скоротити термін відновлення.

Ще одна серйозна проблема — загроза для зовнішніх джерел енергії та експортних ліній. Пошкодження підстанцій, пов'язаних з атомними станціями, викликає підвищену увагу міжнародних інспекторів і енергетичних регуляторів. Захист об'єктів критичної інфраструктури наразі поєднується з введенням додаткових заходів кібер- та фізичного захисту, а також із перевіркою штатних схем резервування та аварійного живлення.

Щоб мінімізувати ризики, енергетичні оператори впроваджують оперативні режими роботи: пріоритетне забезпечення критичних споживачів, тимчасові обмеження для промислових груп, а також залучення альтернативних джерел енергії — дизель-генераторів, сонячних і накопичувачів. Одночасно триває робота з оновлення систем телеметрії та контролю, що дозволяє швидше локалізувати пошкодження і відновлювати подачу електроенергії.

В умовах ескалації важливо зберігати інформаційну стриманість: офіційні повідомлення Укренерго і місцевих адміністрацій — основне джерело достовірної інформації про відключення і графіки ремонтів. Громадянам рекомендується підготувати мінімальний запас ліків, заряджати повністю портативні пристрої і мати план дій у випадку довготривалих відключень.

Ситуація залишається динамічною. Відновлення інфраструктури вимагатиме ресурсів і часу, а також міжнародної допомоги. Наразі пріоритети — ремонт ключових підстанцій, захист атомних об’єктів та забезпечення безперебійного живлення критичних закладів. Слідкувати за оновленнями і дотримуватися рекомендацій органів влади — найважливіша складова колективної безпеки під час таких масованих атак.