Ірма Шелест
Заяви Марін Ле Пен про можливе скорочення допомоги Україні спричинили гостру політичну реакцію в Києві та європейських столицях. Лідерка французьських правих сил дала зрозуміти, що в разі посилення позицій її політичної команди Париж перегляне участь у фінансуванні української держави та виступатиме проти окремих рішень Європейського Союзу. У відповідь президент України Володимир Зеленський наголосив, що підтримка Києва є не односторонньою витратою, а інвестицією у спільну безпеку Європи.
Риторика Ле Пен пролунала на тлі дискусій про майбутнє Євросоюзу, його бюджет, оборонну політику та подальші відносини з Україною. Французька політикиня прагне трансформувати європейський блок зсередини, посилити вплив національних урядів і домогтися перегляду фінансових зобов’язань Франції. Її позиція може мати особливе значення, адже у разі приходу до влади Париж стане одним із ключових центрів ухвалення рішень щодо військової та фінансової допомоги Києву.
Які зміни в Євросоюзі пропонує Марін Ле Пен
Марін Ле Пен розраховує на перемогу або посилення своїх політичних союзників у кількох країнах Європи. Йдеться, зокрема, про Іспанію, Італію та Польщу, де праві партії вже мають значний вплив на внутрішню політику. За задумом французької політикині, координація таких сил могла б змінити баланс у ЄС і послабити роль наднаціональних інституцій.
Ле Пен не приховує критичного ставлення до керівництва Єврокомісії. Вона стверджує, що президентка Європейської комісії Урсула фон дер Ляєн втратила довіру частини європейських урядів і може не завершити свій термін повноважень. Окреме невдоволення французької політикині викликають спроби Брюсселя погодити довгостроковий бюджет Євросоюзу до французьких виборів 2027 року.
На думку Ле Пен, такі рішення не повинні ухвалюватися без урахування позиції майбутнього французького керівництва. Вона називає поспішне затвердження фінансових параметрів ЄС зневагою до демократичного вибору громадян. Водночас критики політикині вважають, що подібна риторика може створити додаткову нестабільність у Європі та ускладнити спільне реагування на зовнішні загрози.
Внутрішньополітична програма Ле Пен значною мірою пов’язана зі скороченням державних витрат. Франція стикається з високим рівнем боргу, а державний борг країни оцінюють приблизно у 119 відсотків валового внутрішнього продукту. У відповідь політикиня презентує п’ятирічний план, який передбачає скорочення дефіциту на 140 мільярдів євро.
Запропоновані заходи охоплюють зменшення державних витрат, перегляд податкової політики та скорочення внесків Франції до спільного бюджету Євросоюзу. Одностороння відмова від частини фінансових зобов’язань може суперечити чинним договорам ЄС, однак Ле Пен демонструє готовність до конфлікту з Брюсселем. Саме в цьому контексті вона розглядає і питання допомоги Україні.
Чому Ле Пен погрожує скоротити допомогу Україні
Французька політикиня заявила, що Париж нібито більше не може дозволити собі нинішній рівень витрат на підтримку Києва. У разі приходу її політичної сили до влади вона має намір залишити лише обмежену оперативну допомогу та підготовку українських військовослужбовців. Водночас широке фінансування оборонних і бюджетних потреб України, за її словами, має бути переглянуте.
Особливе занепокоєння в Києві викликає намір Ле Пен заблокувати виділення коштів Україні через бюджетні механізми Євросоюзу. Політикиня прагне не допустити, щоб Франція брала участь у фінансуванні довгострокової програми європейської підтримки України. Йдеться про проєкт семирічного бюджету ЄС, у якому передбачено спеціальний механізм допомоги Києву обсягом до 100 мільярдів євро.
За словами Ле Пен, європейські країни вже надали Україні значні кредити, а фінансове навантаження на Францію стало надмірним. Вона називає суму французької участі в таких програмах дуже великою та вважає, що Париж повинен зосередитися на власних економічних проблемах. Прихильники цієї позиції говорять про необхідність скоротити зовнішні видатки, тоді як опоненти наголошують: зменшення допомоги Україні може обійтися Європі значно дорожче в довгостроковій перспективі.
Йдеться не лише про гроші, а й про політичний сигнал. Якщо одна з найбільших держав ЄС почне блокувати спільні рішення щодо України, це може вплинути на єдність європейської коаліції. Росія може використати такі розбіжності для посилення тиску на європейські уряди, а Україна ризикує зіткнутися з додатковими труднощами під час планування оборонних і соціальних витрат.
Водночас реалізація планів Ле Пен залежатиме не тільки від результатів французьких виборів. Навіть уряд, який виступає проти масштабної допомоги Україні, буде змушений враховувати зобов’язання Франції в межах ЄС, НАТО та двосторонніх домовленостей. Тому політичні заяви під час виборчої кампанії можуть відрізнятися від рішень, які доведеться ухвалювати після приходу до влади.
Що відповів Володимир Зеленський
Президент України Володимир Зеленський відреагував на заяви Марін Ле Пен, підкресливши, що вона недооцінює практичну користь співпраці між Францією та Україною. На його думку, допомога Києву не повинна розглядатися виключно як фінансовий тягар. Україна захищає не лише власну територію, а й безпекове середовище всієї Європи.
Зеленський наголосив, що сильна Україна здатна забезпечити безпеку для європейських країн і поділитися унікальним бойовим досвідом. Українські військові щодня протистоять ракетним ударам, безпілотникам, бронетехніці та іншим сучасним засобам ведення війни. Цей досвід, за словами президента, має значення для армій і оборонних компаній європейських держав.
Як приклад взаємної вигоди глава держави навів французько-італійський зенітний ракетний комплекс SAMP/T. Ця система використовується для захисту українських міст і стратегічних об’єктів від балістичних та крилатих ракет. Її застосування в умовах реальної війни дає змогу виявляти переваги, недоліки та можливості подальшого вдосконалення європейського озброєння.
Зеленський також звернув увагу на ціну безпеки. На його переконання, фінансові витрати на підтримку України не можна порівнювати з людськими життями, які щодня забирає війна. Якщо агресію не зупинити в Україні, загроза для інших європейських країн може зрости, а витрати на майбутнє стримування будуть набагато більшими.
Окремим питанням залишається ставлення Ле Пен до вступу України в Євросоюз. Вона виступає категорично проти євроінтеграції Києва, пояснюючи це ризиками для французьких фермерів і конкуренцією з боку українського аграрного сектору. Її політична сила називає вступ України до ЄС принциповою проблемою та фактично розглядає його як одну зі своїх червоних ліній.
Для України така позиція означає необхідність готуватися до складних переговорів із майбутніми урядами європейських держав. Київ має переконувати партнерів не лише в моральній необхідності підтримки, а й у конкретній економічній, військовій та безпековій вигоді спільних проєктів. Розвиток оборонного виробництва, обмін технологіями та участь українських підприємств у європейських програмах можуть стати важливими аргументами у цій дискусії.
Заяви Марін Ле Пен демонструють, що питання допомоги Україні дедалі тісніше пов’язується з внутрішньою політикою європейських країн. Для одних партій підтримка Києва є інструментом захисту континенту, для інших — приводом вимагати скорочення витрат і повернення повноважень національним урядам. Від того, який підхід переважатиме у Франції та ЄС, залежатиме подальший масштаб військової, фінансової та політичної допомоги Україні.