Роксолана Мережко
Сурфінії влітку перетворюють балкон, терасу або сад на яскравий квітковий водоспад. Їхні довгі пагони швидко розростаються, а численні бутони безперервно розкриваються протягом теплого сезону. Проте з настанням холодів рослину не обов’язково викидати. За правильного догляду сурфінію можна зберегти до весни й знову отримати пишний кущ без щорічної купівлі нової розсади.
У природних умовах сурфінія вирощується як однорічна культура, адже вона не переносить морозу. Однак у теплому приміщенні ця рослина здатна пережити зиму й продовжити розвиток наступного року. Головні умови успіху — правильна температура, достатнє освітлення, помірний полив і своєчасна обрізка.
Як підготувати сурфінію до зимівлі
Переносити вазон у приміщення потрібно до перших заморозків. Навіть короткочасне зниження температури до нуля може пошкодити коріння та молоді пагони. Найкраще розпочати підготовку наприкінці вересня або на початку жовтня, орієнтуючись на погоду. Рослину уважно оглядають, видаляють сухе листя, відцвілі бутони та пагони зі слідами хвороб.
Перед перенесенням сурфінію бажано обрізати. Надто довгі батоги вкорочують приблизно на половину або навіть на дві третини. Така процедура зменшує випаровування вологи, полегшує розміщення куща в кімнаті й допомагає уникнути виснаження. Якщо на листках або стеблах є павутинний кліщ, білокрилка чи попелиця, шкідників потрібно знищити ще до зимівлі. Інакше вони швидко поширяться на кімнатні рослини.
Ґрунт у горщику перед перенесенням не повинен бути мокрим. Якщо земля надто волога, рослину краще не поливати кілька днів. Застій води в прохолодний період часто стає причиною загнивання коренів. Вазон очищають зовні, перевіряють дренажні отвори й ставлять на піддон, який не затримує зайву воду.
Для зимівлі підійде світле прохолодне приміщення: засклений балкон, веранда, утеплена лоджія, світла комора з вікном або прохолодна кімната. Оптимальна температура становить приблизно +10…+15 °C. За можливості її підтримують без різких перепадів. У теплому сухому приміщенні сурфінія може продовжити активний ріст, але через нестачу світла пагони витягнуться, стануть слабкими, а листя пожовтіє.
Догляд за рослиною взимку
У період спокою сурфінії потрібно значно менше води, ніж улітку. Поливати слід лише після того, як верхній шар ґрунту добре підсохне. У прохолодному приміщенні це може бути раз на десять-чотирнадцять днів, але точна частота залежить від температури, розміру горщика та вологості повітря. Воду наливають невеликими порціями, щоб земля залишалася злегка вологою, а не мокрою.
Якщо в кімнаті тепло, полив може знадобитися частіше, проте орієнтуватися потрібно не на календар, а на стан ґрунту. Перевірити його можна пальцем на глибині кількох сантиметрів. Холодна вода з-під крана небажана, тому краще використовувати відстояну рідину кімнатної температури.
Підживлення взимку припиняють. Добрива потрібні сурфінії під час активного росту й цвітіння, а в період спокою вони можуть перевантажити кореневу систему. Відновлювати підживлення варто наприкінці зими або навесні, коли з’являться нові здорові пагони.
Рослину розміщують якомога ближче до вікна, але захищають від холодного скла та протягів. Якщо природного світла мало, особливо в похмурі місяці, пагони можуть витягуватися. У такому випадку допоможе додаткове освітлення. Водночас не варто ставити вазон безпосередньо біля гарячої батареї: сухе повітря сприяє появі павутинного кліща, а перегрівання коренів послаблює рослину.
Періодично сурфінію оглядають. Пожовкле або засохле листя видаляють, а підозрілі пагони обрізають чистими ножицями. Обприскувати кущ у прохолодному приміщенні не потрібно, оскільки волога на листках може спровокувати грибкові захворювання. Краще підвищити вологість повітря іншим способом — поставити поруч ємність із водою або використати піддон із вологим керамзитом, не допускаючи контакту дна горщика з водою.
Як отримати нові рослини з живців
Найнадійніший спосіб зберегти сурфінію до весни — не залишати великий маточний кущ, а заготовити живці. Такий метод дає змогу отримати кілька молодих рослин, які навесні швидко розростаються й раніше зацвітають. Живцювання проводять наприкінці літа або на початку осені, коли кущ ще міцний і не виснажений холодом.
Для живців обирають здорові верхівки пагонів завдовжки приблизно 6–10 сантиметрів. Нижнє листя обережно видаляють, залишаючи кілька верхніх листочків. Живець можна поставити у воду або висадити в легкий вологий субстрат із торфу, кокосового волокна та перліту. Заглиблювати його потрібно лише на кілька сантиметрів, після чого ємність накривають прозорим пакетом або обрізаною пластиковою пляшкою.
Тепличку ставлять у світле місце без прямого полуденного сонця. Температура для вкорінення має бути близько +18…+22 °C. Ґрунт підтримують злегка вологим, але щодня ненадовго відкривають укриття для провітрювання. Зазвичай корені з’являються через два-три тижні. Після цього укриття поступово знімають, щоб молоді рослини звикли до кімнатного повітря.
Укорінені живці пересаджують у невеликі горщики з дренажним шаром. До весни їх утримують у прохолодному світлому місці, поливаючи помірно. Коли світловий день збільшиться, рослини почнуть активно випускати нові пагони. Тоді верхівки можна прищипнути, щоб кущ став густішим, а не ріс одним довгим стеблом.
На постійне місце сурфінію виносять лише після того, як мине загроза поворотних заморозків. Перед цим рослину загартовують: щодня на кілька годин виносять на свіже повітря, поступово збільшуючи час перебування надворі. У травні або на початку червня, залежно від погоди, сурфінію висаджують у поживний легкий ґрунт або більший вазон.
Щоб кущ знову рясно цвів, йому потрібні сонячне місце, регулярний полив без заболочування, періодичні підживлення та видалення зів’ялих квіток. Саме така нескладна схема дозволяє зберегти сурфінії до весни, отримати багато здорових саджанців і щороку прикрашати простір пишними каскадами квітів.