Ірма Шелест
Глен Пауелл розповів про небезпечний інцидент, який стався під час зйомок фільму «Людина, що біжить». Актор отримав травму руки в епізоді, що мав виглядати як звичайна постановочна сцена, однак наслідки виявилися значно серйознішими, ніж очікувала знімальна команда. Через пошкодження сухожилля та стрімкий розвиток інфекції артист ризикував втратити руку.
Попри біль і рекомендації лікарів, Пауелл не став надовго залишати виробництво. Уже наступного дня після операції він повернувся на майданчик, адже робота над картиною тривала за складним графіком. Для актора це рішення стало випробуванням не лише фізичної витривалості, а й професійної відповідальності. Він прагнув завершити сцени, які вимагали значних зусиль, навіть коли його організм ще не встиг відновитися.
Що сталося на зйомках фільму «Людина, що біжить»
За сюжетом стрічки герой Глена Пауелла мав отримати удар ножем у руку. Для постановки використали бутафорський ніж із висувним лезом, який не повинен був становити реальної небезпеки. Проте під час виконання сцени щось пішло не за планом: актор пошкодив сухожилля. Спочатку він не усвідомив повного масштабу травми й навіть намагався поводитися так, ніби нічого критичного не сталося.
Подібні ушкодження можуть проявлятися не одразу. Спершу біль здавався терпимим, а сама сцена була завершена. Та вже через короткий час рука Пауелла почала сильно набрякати. Стан актора швидко погіршувався, тому його доправили до лікарні для обстеження. Медики виявили септичну інфекцію, яка виникла після травмування та могла призвести до дуже серйозних наслідків.
Лікарі були змушені провести термінову операцію. Вони попередили актора, що ситуація є критичною, а ризик втратити кінцівку справді існує. За словами Пауелла, медики сказали йому: «Це серйозно. Ти можеш прокинутися без руки». Для будь-якої людини така новина стала б шоком, а для актора, чия професія часто передбачає фізично складні сцени, вона звучала особливо страшно.
На щастя, хірургам вдалося врятувати руку. Однак відновлення мало проходити обережно, а лікарі радили тримати ушкоджену кінцівку в теплі, сухості та спокої. Пауелл мав би провести час під наглядом медиків і дати організму можливість подолати наслідки інфекції. Натомість він повернувся до роботи вже наступного дня, з перев’язаною кистю та помітними обмеженнями у рухах.
Травму вирішили не приховувати, а використати в самому фільмі. Через це пошкоджена рука персонажа стала частиною подальшої історії. Такий підхід дозволив знімальній команді адаптувати сценарій до реальних обставин, але не зробив роботу актора легшою. Навпаки, Пауеллу довелося продовжувати виконувати складні епізоди, незважаючи на біль і необхідність берегти руку.
Однією з найекстремальніших сцен стало лазіння фасадом будівлі однією рукою. Епізод знімали за температури близько мінус десяти градусів, а на акторові був лише банний рушник. У таких умовах навіть фізично здоровій людині було б важко зберігати концентрацію та координацію. Для Пауелла ж ситуація ускладнювалася нещодавньою операцією, перев’язаною кистю та прямими рекомендаціями лікарів уникати навантажень.
Постановка вимагала не тільки сили, а й абсолютної точності. Будь-який необережний рух міг знову травмувати руку або погіршити процес загоєння. Водночас актор мав переконливо зіграти героя, який опинився в небезпечній ситуації та бореться за виживання. Саме тому робота над фільмом перетворилася для нього на виснажливе випробування, де межа між кінематографічною ілюзією та реальною небезпекою виявилася надзвичайно тонкою.
Глен Пауелл назвав зйомки фізично й емоційно виснажливими
Після завершення виробництва Глен Пауелл зізнався, що закінчив роботу над «Людиною, що біжить» практично зламаним фізично та емоційно. Його стан був пов’язаний не лише з травмою руки. Фільм передбачав велику кількість складних сцен, інтенсивні фізичні навантаження, небезпечні трюки та роботу в несприятливих погодних умовах.
Для актора подібні проєкти можуть стати важливою сходинкою в кар’єрі, але водночас вони потребують надзвичайної підготовки. Глен Пауелл відомий готовністю самостійно брати участь у складних епізодах, однак історія зі зйомок «Людини, що біжить» показала, наскільки ризикованою може бути навіть сцена з бутафорською зброєю. Найменша технічна помилка або невдалий рух здатні спричинити наслідки, які неможливо передбачити заздалегідь.
Особливо важким для актора стало рішення повернутися на знімальний майданчик майже відразу після операції. З одного боку, це демонструвало його відданість проєкту та бажання не підводити колег. З іншого боку, такий крок міг додатково ускладнити відновлення. Пауеллу доводилося поєднувати лікування з роботою, а також пристосовувати рухи й акторську гру до травмованої руки.
Попри всі труднощі, команда завершила фільм. Реальне ушкодження актора стало частиною екранної історії, а глядачі отримали можливість побачити наслідки травми не лише в постановці, а й у самому виконанні ролі. Перев’язана рука додала персонажу правдоподібності та підкреслила, наскільки жорстоким є світ, у якому він змушений боротися за життя.
Втім, після виходу картини на екрани виникли нові проблеми. «Людина, що біжить» режисера Едгара Райта не виправдала очікувань у прокаті. Стрічка привернула увагу завдяки відомому режисеру, популярному акторові та масштабній рекламній кампанії, але фінансові результати виявилися слабшими, ніж прогнозували. Пауелл пов’язував частину труднощів із маркетингом фільму та тим, як саме його презентували потенційній аудиторії.
Таким чином, участь у «Людині, що біжить» стала для Глена Пауелла досвідом із високою ціною. Він отримав серйозну травму, переніс термінову операцію та фактично працював одразу після медичного втручання. Історія актора вкотре нагадує, що навіть найбільш ретельно підготовлені зйомки не можуть повністю виключити ризик, а видовищні сцени часто вимагають від артистів значно більшої витривалості, ніж здається глядачам.