Генпрокурор викрив схему: як екснардеп Деркач привласнив землі заповідника

Нове кримінальне провадження та гучні заяви Генеральної прокуратури вкотре привернули увагу до проблеми захисту земель природоохоронного фонду. Деталі справи, оприлюднені представниками відомства, свідчать про складну схему, через яку були виведені в приватну власність цінні ділянки ландшафтного заказника у передмісті Києва.

Генпрокурор викрив схему: як екснардеп Деркач привласнив землі заповідника

За повідомленням Генпрокурора Руслана Кравченка, у центрі розслідування опинився випадок, коли близько двох десятків земельних ділянок фактично стали предметом масштабної оборудки. Ідеться про 23 ділянки загальною площею 41,5 га, які на момент оформлення мали вартість понад 595 млн грн. За версією слідства, до цієї схеми був причетний колишній народний депутат, відомий під іменем екснардеп Деркач, та його наближені особи.

Слідчі вказують, що територія, яка фізично входить до меж столиці, була оформлена як розташована в межах сусідньої селищної ради Обухівського району. Це дало змогу обійти повноваження Київська міська рада і оформити документи про передачу у приватну власність з порушенням процедури. Для легалізації власності використовувалися підставні особи — водії, охоронці, працівники господарств — на яких були видані державні акти нібито для ведення особистого селянського господарства.

Механізм привласнення та роль посадовців

За даними слідства, схема базувалася на низці кроків: спочатку змінювали адміністративну прив'язку території, потім через розпорядження керівника районної адміністрації передавали землю у приватну власність, а далі протягом кількох років відбувалися послідовні фіктивні перепродажі, які у підсумку виводили власність на афілійованих осіб колишнього депутата. Таким чином сформувався ланцюг, що ускладнював відновлення законних прав території заповідника.

Важливим елементом розслідування стало встановлення ролі посадовців місцевого рівня. Слідчі стверджують, що між політиком і керівництвом Обухівської районної державної адміністрації існувала змова, що дозволила винести незаконні розпорядження та підробити документи держкомзему. Один із фігурантів, колишній голова РДА, уже затриманий та повідомлений про підозру; інші підозрювані переховуються за кордоном і оголошені у міжнародний розшук.

Правові наслідки та перспективи повернення землі

Обвинувачення, які висунуто у цій справі, охоплюють низку кримінальних статей, зокрема підозри у державна зрада та незаконне збагачення щодо колишнього народного депутата. Генпрокуратура ініціювала арешт майна підозрюваних та їхніх афілійованих осіб, а також подала клопотання до суду про забезпечення конфіскації активів у разі доведення вини.

Повернення земель ландшафтного заказника до комунальної власності вимагатиме не лише судових рішень, а й комплексної реконфігурації реєстрів, скасування неправомірних записів та проведення перевірок у державних органах, що видавали дозволи. Ефективність таких заходів залежатиме від швидкості процесуальних дій слідства і здатності правоохоронних органів забезпечити міжнародну співпрацю для притягнення до відповідальності фігурантів, які виїхали за межі країни.

Ця справа вкотре підкреслює вразливість природоохоронних земель перед корупційними схемами та необхідність посилення контролю за процесом передачі земель у власність. Для громадськості та експертів питання прозорості земельних реєстрів, відповідальності посадовців і механізмів відновлення порушених прав залишаються ключовими у протидії подібним правопорушенням.