Пономарьова Мар'яна
Україна переходить до системного підходу в облаштуванні оборонних рубежів. Фортифікації будуватимуть за єдиними вимогами, які мають враховувати сучасний досвід війни, активне застосування безпілотників і потребу в безперервній логістиці. Відповідне рішення ухвалило Міністерство оборони, затвердивши стратегію інженерного обладнання оборонних рубежів на період до 2028 року.
Документ покликаний упорядкувати процес планування, будівництва, утримання та відновлення фортифікацій. Йдеться не лише про окремі опорні пункти чи траншеї, а про цілісну систему захисту, яка має охоплювати позиції військових, маршрути постачання, об’єкти критичної інфраструктури та населені пункти, що можуть опинитися поблизу зони бойових дій.
Фортифікації будуватимуть за єдиним стандартом
Новий підхід передбачає створення єдиного стандарту обладнання оборонних рубежів на всій території країни. Це означає, що під час проєктування та зведення укріплень мають застосовуватися узгоджені вимоги до конструкцій, матеріалів, рівня захисту, маскування й організації доступу до об’єктів.
Необхідність таких змін зумовлена досвідом бойових дій. Російські війська активно використовують розвідувальні та ударні безпілотники, високоточні боєприпаси, авіаційні засоби ураження й далекобійну артилерію. За таких умов оборонні позиції мають бути не просто міцними, а й менш помітними, розосередженими та пристосованими до швидкого відновлення після обстрілів.
Головною метою стратегії називають підвищення рівня захисту військовослужбовців і цивільного населення. Водночас фортифікаційна система повинна забезпечувати стабільне переміщення особового складу, техніки, боєприпасів, пального, продовольства та медичних ресурсів. Саме тому особливу увагу приділятимуть не тільки оборонним спорудам, а й під’їзним шляхам, пунктам управління та місцям розміщення резервів.
Міністр оборони Євгеній Хмара зазначив, що держава планує масштабувати інженерні рішення, які вже продемонстрували ефективність безпосередньо на фронті. За його словами, затверджена стратегія має прибрати розбіжності між підходами різних регіонів і зробити процес будівництва більш прогнозованим.
Важливою частиною рішення є визначення відповідальних сторін. У документі мають бути зафіксовані завдання для центральних органів влади, військового командування, обласних і місцевих адміністрацій. Також передбачаються конкретні терміни виконання робіт, порядок перевірки якості та механізми контролю за використанням бюджетних коштів.
Що входитиме до системи оборонних рубежів
Серед пріоритетів визначено будівництво та посилення фортифікаційних споруд, інженерних загороджень, укриттів, вогневих позицій і захищених пунктів управління. Конкретний набір об’єктів залежатиме від особливостей місцевості, прогнозованого характеру загроз і важливості відповідної ділянки для оборони.
На відкритих територіях особливого значення набуватимуть маскування та зниження помітності позицій. Для цього можуть використовуватися сучасні матеріали, інженерні сітки, природні особливості місцевості й технічні засоби, які ускладнюють виявлення споруд противником. Водночас фортифікації мають залишатися зручними для військових і забезпечувати можливість швидкого переміщення між окремими елементами оборони.
Окремий напрям стратегії стосується антидронового захисту логістичних шляхів. Російські безпілотники становлять загрозу не лише для передових позицій, а й для автомобілів, ремонтних груп, складів та евакуаційного транспорту. Тому під час організації оборонних рубежів планують враховувати захист ключових маршрутів, створення прихованих місць зупинки, використання засобів радіоелектронної протидії та зменшення скупчення техніки.
Стратегія також передбачає формування резерву будівельних матеріалів. Такий запас потрібен для оперативного ремонту споруд після обстрілів, відновлення пошкоджених ділянок і швидкого облаштування нових позицій у разі зміни ситуації на фронті. Йдеться про планування постачань заздалегідь, щоб військові та будівельні підрозділи не втрачали час через нестачу необхідних ресурсів.
Фінансування робіт здійснюватиметься за рахунок державного та місцевих бюджетів. Розподіл коштів має враховувати рівень загрози для конкретного регіону, значення оборонного рубежу та обсяг необхідних робіт. Водночас єдині правила контролю повинні зменшити ризики неефективного використання грошей і допомогти своєчасно виявляти недоліки будівництва.
Єдина цифрова система для контролю фортифікацій
Щоб координувати роботи та уникнути дублювання завдань, Міністерство оборони планує запровадити цифрову геоінформаційну платформу. Її створять на базі системи «Дельта». Платформа має об’єднати дані про оборонні споруди, їхнє розташування, технічний стан і потреби в ремонті.
Для кожного об’єкта формуватимуть окремий цифровий паспорт. У ньому зберігатимуться фотографії, точні координати, інформація про дату будівництва, характеристики споруди, результати перевірок та відомості про проведені відновлювальні роботи. Такий формат дасть змогу бачити загальну картину стану оборонних рубежів і швидше визначати пріоритети.
Цифровий облік важливий і для оперативного реагування. Якщо окрема ділянка буде пошкоджена внаслідок обстрілу або потребуватиме посилення, відповідальні служби зможуть швидше отримати дані про об’єкт, оцінити необхідний обсяг матеріалів і спланувати ремонт. Крім того, систематизована інформація спростить контроль виконання робіт на різних рівнях.
Використання геоінформаційної платформи має зробити управління фортифікаціями більш прозорим і послідовним. Водночас доступ до чутливих відомостей буде розмежований відповідно до повноважень і вимог безпеки. Це особливо важливо в умовах війни, коли інформація про розташування та стан оборонних споруд може становити інтерес для противника.
У Міністерстві оборони розраховують, що реалізація стратегії до 2028 року допоможе перейти від ситуативного будівництва до довгострокового планування. Оборонні рубежі мають формуватися як взаємопов’язана система, здатна витримувати різні типи атак, підтримувати роботу військової логістики та швидко адаптуватися до змін на полі бою.
Єдині стандарти, цифровий контроль, резерв матеріалів і врахування загрози безпілотників повинні стати основою нового етапу інженерного забезпечення оборони України. Від того, наскільки якісно буде організовано виконання рішення, залежатимуть безпека військових, стійкість логістики та готовність держави до тривалого протистояння.