Пономарьова Мар'яна
Російські військові, ймовірно, почали приділяти особливу увагу відеозаписам прильотів ударних безпілотників «Герань». У російських телеграм-каналах дедалі частіше з’являються пропозиції винагороди за кадри наслідків атак. Радник із питань розвитку технологічних напрямів оборони Сергій «Флеш» Бескрестнов пояснив, чому такі відео можуть бути важливими для противника та чому українцям не варто їх публікувати.
«Флеш» пояснив, навіщо росія полює на відео прильотів «Гераней»
За словами фахівця, протягом тривалого часу повномасштабної війни російська сторона не демонструвала настільки помітного інтересу до записів із місць ударів «Гераней». Тепер ситуація змінилася: у мережі поширюють заклики надсилати відео прильотів, уламків і наслідків вибухів, а за найбільш цінні матеріали можуть обіцяти гроші.
На думку Сергія Бескрестнова, така активність може бути пов’язана не лише з інформаційною кампанією чи бажанням російської пропаганди отримувати вигідні кадри. Значно важливішою причиною може бути технічний аналіз роботи нових систем, які встановлюють на ударні безпілотники.
«Я думаю, причина полягає у застосуванні на “Геранях” оптичного розпізнавання цілей та наведення на цілі», – зазначив експерт.
Якщо російські дрони справді використовують оптичні системи для орієнтування та вибору цілі, то звичайний відеозапис із землі може надати противнику важливу інформацію. За такими кадрами можна спробувати встановити, чи правильно безпілотник визначив об’єкт, під яким кутом він наближався, у яку частину споруди влучив і наскільки результат атаки відповідав запланованому.
Що саме може аналізувати противник
Відео з місця прильоту здатне показати значно більше, ніж здається на перший погляд. На записі можуть бути помітні особливості роботи системи наведення, характер пошкоджень, напрямок польоту безпілотника, момент коригування траєкторії або реакція дрона на перешкоди. Для розробників і військових інженерів такі деталі можуть стати основою для подальшого вдосконалення програмного забезпечення та бортового обладнання.
Зокрема, противник може зіставляти координати запланованої цілі з фактичним місцем падіння боєприпаса. Це дає змогу оцінити точність навігації та зрозуміти, як працюють інерціальні модулі, супутникові системи, оптичні камери й інші сенсори. Якщо безпілотник використовує зображення місцевості для фінального наведення, відео після удару може допомогти оцінити, наскільки ефективно алгоритм розпізнав потрібний об’єкт.
Окрему цінність для ворога можуть становити записи атак по промислових підприємствах, енергетичній інфраструктурі, мостах, залізничних вузлах і військових об’єктах. На таких кадрах іноді можна побачити конструктивні особливості споруди, рівень її захисту, місця влучань та наслідки застосування конкретного типу бойової частини.
Крім того, за відео противник може намагатися визначити, які саме засоби протиповітряної оборони працювали в районі атаки. Спалахи, звуки, траєкторія падіння уламків або характер пошкоджень іноді дають змогу зробити припущення про застосовані системи перехоплення. Саме тому навіть короткий ролик із місця удару може мати для російської сторони розвідувальне значення.
Не менш важливо, що такі матеріали можуть використовуватися для оцінки ефективності нових модифікацій «Гераней». Росія регулярно змінює конструкцію безпілотників, встановлює на них додаткову електроніку, вдосконалює навігацію та бойові частини. Порівнюючи відео з різних атак, окупанти можуть визначати, які рішення спрацювали краще, а які потребують доопрацювання.
Нові можливості модернізованих «Гераней»
Останнім часом повідомлялося про модернізацію ударних безпілотників «Герань-4». За наявною інформацією, окремі дрони цього типу отримали сенсори та спеціальне обладнання, яке має підвищувати точність польоту й допомагати під час ураження складних інженерних об’єктів.
Серед можливих нововведень називають блок із високоточним магнітометром, який може працювати разом з інерціальним модулем. Таке поєднання здатне покращувати орієнтування безпілотника в умовах, коли супутникова навігація нестабільна або недоступна. Для російських військових це особливо важливо під час застосування засобів радіоелектронної боротьби та в районах із щільним глушінням сигналів.
Також на безпілотниках може використовуватися система, яка за допомогою камери порівнює навколишню місцевість із заздалегідь підготовленим зображенням. Теоретично це дає змогу апарату точніше визначати маршрут і наближатися до цілі навіть за відсутності стабільного зв’язку із супутниками. Саме такі технології можуть пояснювати підвищений інтерес російської сторони до відео фактичних ударів.
Якщо оптичне розпізнавання справді застосовується у бойовій роботі «Гераней», розробникам потрібно перевіряти, як система бачить цілі в різну погоду, уночі, під час задимлення або за наявності маскування. Кадри після прильотів можуть допомогти оцінити, чи вдалося безпілотнику вийти на потрібний об’єкт, чи не відбулося помилкового наведення і наскільки точно спрацювала бортова автоматика.
Окрему небезпеку можуть становити спеціальні бойові частини, призначені для ураження мостів, опор ліній електропередач та інших конструкцій. Якщо росіяни отримують відео таких атак, вони можуть аналізувати не лише точність наведення, а й реальний ефект від вибуху. Це допомагає коригувати потужність заряду, спосіб його розміщення та тактику застосування безпілотників.
Водночас навіть удосконалені системи не гарантують абсолютної точності. На роботу безпілотника впливають погодні умови, рельєф, перешкоди, маскування, радіоелектронна протидія та помилки навігації. Саме тому кожен удар може бути для противника своєрідним випробуванням, а відео з місця події – додатковим джерелом даних для оцінки результату.
Сергій «Флеш» закликав українців не знімати та не публікувати відео прильотів російських ударних безпілотників. Йдеться не лише про ризик розкрити місце розташування об’єктів або роботу протиповітряної оборони. Поширений у відкритому доступі запис може стати матеріалом для технічної розвідки, пропаганди та подальшого вдосконалення ворожої зброї.
Особливо небезпечно публікувати відео одразу після атаки, коли на кадрах можуть залишатися геолокаційні ознаки, номери будинків, дорожні вказівники, особливості місцевості або інші деталі, за якими можна визначити точне місце події. Навіть якщо автор не вказує адресу, сучасні методи аналізу зображень дають змогу зіставляти побачене з супутниковими та архівними даними.
Тому українцям варто утримуватися від зйомки та поширення наслідків ударів, не передавати неперевірені матеріали стороннім особам і дотримуватися офіційних рекомендацій. Зацікавленість росіян у таких записах свідчить про те, що відео прильотів може мати для ворога не лише пропагандистську, а й безпосередню військово-технічну цінність.