Всеволод Чабанець
Російський стрибун на лижах Євген Клімов, який відкрито підтримував політику Владіміра путіна, отримав можливість виступати на міжнародних стартах у наступному сезоні. Міжнародна федерація лижного спорту та сноуборду, відома за абревіатурою FIS, допустила спортсмена до змагань у нейтральному статусі. Таке рішення викликало обурення, адже Клімов після початку повномасштабної війни росії проти України брав участь у заходах, які фактично були частиною кремлівської пропаганди.
Євген Клімов є одним із найвідоміших представників російських стрибків на лижах із трампліна. На зимових Олімпійських іграх 2022 року в Пекіні він здобув срібну медаль у змішаних командних змаганнях. Проте вже невдовзі після цього спортивного успіху атлет продемонстрував політичну позицію, яка прямо суперечить принципам нейтральності, заявленим міжнародними спортивними організаціями.
Російському спортсмену надали нейтральний статус
Допуск Клімова стосується міжнародного сезону 2026/2027 років. Згідно з правилами FIS, представники росії та Білорусі можуть претендувати на участь у стартах лише за умови дотримання низки вимог. Серед них — підписання декларації про нейтральність, відсутність чинних зв’язків із військовими структурами держави-агресорки, а також невикористання спортсменом свого статусу для підтримки політичної пропаганди.
Нейтральний статус не означає повернення російської символіки чи державного представництва на міжнародні змагання. Спортсмени, яких допускають за такою процедурою, мають виступати без прапора, гімну та іншої атрибутики росії. Водночас ключовою умовою є не лише формальне підписання відповідних документів, а й реальна відсутність публічної підтримки агресивної політики кремля.
Саме з цим пунктом у випадку Євгена Клімова виникають серйозні питання. У 2022 році російський стрибун був присутній на масовому заході на стадіоні «Лужники» в Москві. Його організувала російська влада невдовзі після початку повномасштабного вторгнення в Україну. Формально подію присвятили черговій річниці окупації та незаконної анексії Криму, однак фактично вона стала масштабною пропагандистською акцією на підтримку війни.
На сцені того вечора виступали російські олімпійські медалісти та інші відомі спортсмени. Учасники заходу використовували символіку, пов’язану з підтримкою російської агресії, виголошували схвальні слова на адресу путіна й закликали глядачів демонструвати псевдопатріотичну єдність. Євген Клімов також був серед спортсменів, які долучилися до цього пропагандистського дійства.
Таким чином, поведінка стрибуна не обмежувалася приватними поглядами або випадковою появою на публічному заході. Його участь відбулася в період, коли росія вже вела повномасштабну війну проти України, а спортивні знаменитості використовувалися владою для виправдання агресії. Саме тому рішення FIS про надання Клімову нейтрального статусу виглядає суперечливим.
Міжнародна федерація не пояснила, чому цей епізод не став підставою для відмови в допуску. Залишається незрозумілим, які саме критерії перевірки застосовувалися до спортсмена та чи враховувала комісія його участь у заході на стадіоні «Лужники». Відсутність чітких публічних пояснень може посилити сумніви щодо послідовності політики FIS стосовно представників країн-агресорок.
Чому рішення FIS викликало критику
Після початку повномасштабної війни міжнародний спорт опинився перед складним вибором. Частина федерацій повністю усунула російських і білоруських атлетів від змагань, тоді як інші почали розглядати можливість індивідуального допуску. Прихильники нейтрального статусу наголошують, що спортсмени повинні відповідати особисто за свої дії, а не за громадянство. Водночас такий підхід передбачає дуже ретельну перевірку позиції кожного кандидата.
У випадку Клімова виникає питання не про його паспорт, а про конкретні публічні вчинки. Участь у кремлівському мітингу, де прославляли російського диктатора та виправдовували окупацію українських територій, важко назвати сумісною з принципом політичної нейтральності. Особливо якщо міжнародна федерація сама встановлює заборону на участь у пропагандистських заходах.
Допуск такого спортсмена може створити небезпечний прецедент. Інші російські атлети, які виступали на аналогічних заходах, можуть посилатися на рішення FIS як на доказ того, що публічна підтримка кремлівської політики не має серйозних наслідків для спортивної кар’єри. Це здатне послабити саму систему індивідуального відбору та перетворити нейтральний статус на формальність.
Для України питання участі росіян у міжнародному спорті має не лише спортивне, а й безпекове та моральне значення. Російська влада багато років використовує перемоги спортсменів і публічні спортивні заходи для формування образу держави, яка нібито має право нав’язувати свою волю сусідам. Після початку масштабного вторгнення ця практика стала ще агресивнішою, а спортсмени нерідко перетворювалися на інструмент державної пропаганди.
Позиція інших зимових федерацій
Рішення FIS контрастує з підходом низки інших міжнародних організацій у зимових видах спорту. Міжнародний союз біатлоністів продовжує дотримуватися жорсткої позиції та не допускає представників росії й Білорусі до своїх змагань у будь-якому статусі. Це означає, що спортсмени з цих країн не можуть виступати навіть як індивідуальні нейтральні учасники.
Схожа ситуація зберігається у бобслеї та скелетоні. Представники держав-агресорок поки не повернулися до міжнародних стартів, хоча дискусії щодо можливого перегляду обмежень тривають. У спортивному середовищі періодично з’являються пропозиції послабити санкції або дозволити участь окремим спортсменам. Однак остаточне рішення в таких випадках залежить від позиції керівних органів федерацій та їхньої готовності враховувати не лише формальні документи, а й публічні дії атлетів.
На цьому тлі повернення Євгена Клімова на міжнародні трампліни може стати одним із найбільш суперечливих рішень у зимових видах спорту. Росіянин має олімпійську медаль і, без сумніву, є конкурентним спортсменом, однак спортивні результати не повинні автоматично скасовувати відповідальність за участь у політичній пропаганді.
Поки що Клімов отримав можливість готуватися до наступного міжнародного сезону. Його участь у стартах залежатиме від остаточних процедур допуску, перевірки документів і дотримання вимог FIS. Проте вже саме рішення надати нейтральний статус спортсмену з таким публічним минулим викликало питання до послідовності міжнародної спортивної політики. Для багатьох уболівальників воно стало сигналом, що боротьба з використанням спорту в інтересах російської пропаганди ще далека від завершення.