Тихон Гулевичук
Попередні дані екзитполів на парламентських виборах у Латвії свідчать, що найбільшу підтримку отримали політичні сили, які виступають за європейський курс держави та продовження допомоги Україні. Такий результат може означати збереження стратегічної орієнтації Риги на Європейський Союз, НАТО й посилення регіональної безпеки на тлі російської агресії.
Водночас результати опитувань на виході з виборчих дільниць не є остаточними. Вони демонструють загальну тенденцію та дають змогу оцінити розстановку сил у майбутньому Сеймі, однак остаточний склад парламенту залежатиме від підрахунку всіх бюлетенів. Офіційні підсумки голосування очікуються в неділю, 4 жовтня.
Які партії отримали найбільшу підтримку
Нинішній очільник уряду Андріс Кулберґс, який обійняв посаду лише у травні, позитивно оцінив попередні результати виборів. Його політична сила змогла продемонструвати вищий результат, ніж передбачали окремі попередні оцінки. Прем’єр відомий позицією на підтримку України, а також виступає за збереження оборонних витрат Латвії на рівні 5% валового внутрішнього продукту.
«Це ще не кінець, але результат вищий, ніж очікувалося. Це означає, що люди справді прагнуть змін», – заявив Кулберґс, коментуючи попередні підсумки голосування.
Попри успіх партії чинного прем’єра, нинішня владна коаліція, найімовірніше, не зможе зберегтися у своєму теперішньому складі. Одна з політичних сил, яка входила до парламентської більшості, за попередніми оцінками, не долає виборчий бар’єр. Це відкриває простір для складних переговорів щодо формування нового уряду.
Друге місце з результатом 11,3% посіла популістська партія «Латвія на першому місці», яку очолює бізнесмен Айнарс Шлесерс. Її представники зосереджували кампанію на внутрішніх соціально-економічних питаннях, вартості життя, доходах громадян та роботі державних інституцій. Водночас партія може стати одним із можливих партнерів для переговорів про майбутню коаліцію.
Третю позицію, за даними екзитполів, здобула проєвропейська соціал-демократична сила «Прогресивні». За неї проголосували 11,1% виборців. Партія виступає за розширення соціального захисту, підтримку вразливих груп населення та подальшу допомогу Україні. Її участь у формуванні уряду може посилити соціальну складову державної політики Латвії.
Четверте місце посіла партія «Суверенна влада», яка отримала 10,8% голосів. Ця політична сила виступала проти надання військової допомоги Києву та збільшення оборонних видатків. Однак основні проєвропейські партії вже заявляли, що не розглядають співпрацю з нею як реалістичний варіант формування уряду.
Що результати означають для підтримки України
Одним із ключових висновків виборів може стати збереження Латвією послідовної позиції щодо російсько-української війни. Проєвропейські політичні сили, які отримали значну підтримку виборців, виступають за продовження військової, гуманітарної та політичної допомоги Україні. Для Риги це питання пов’язане не лише із зовнішньою політикою, а й із безпекою всього Балтійського регіону.
Латвія належить до держав, які найактивніше наголошують на необхідності зміцнення східного флангу НАТО. Російська агресія проти України безпосередньо впливає на сприйняття загроз у латвійському суспільстві. Саме тому під час передвиборчої кампанії важливе місце посідали питання оборони, готовності армії, розвитку інфраструктури та захисту повітряного простору.
Окрему увагу політики приділяли посиленню протиповітряної та протидронової оборони Латвії. Для країни, яка має спільний кордон із росією та розташована поблизу зон потенційної військової небезпеки, розвиток таких спроможностей є одним із пріоритетів національної безпеки. Очікується, що майбутній уряд продовжить роботу в цьому напрямі незалежно від остаточного формату коаліції.
Підтримка України та збільшення оборонних видатків можуть залишитися базовими умовами для участі політичних сил у новій більшості. Навіть якщо переговори між партіями будуть складними, позиція Латвії щодо необхідності стримування росії, зміцнення НАТО та допомоги Києву, ймовірно, не зазнає різких змін.
Якою може бути нова урядова коаліція
Попередня конфігурація виборів не дає змоги одразу визначити склад майбутнього уряду. Для створення стабільної більшості партіям доведеться домовлятися не лише про розподіл посад, а й про спільну програму дій. Серед головних тем переговорів можуть бути оборонний бюджет, соціальна політика, економічне зростання, підтримка домогосподарств і відносини з партнерами по Європейському Союзу.
Партія прем’єра Андріса Кулберґса, імовірно, намагатиметься сформувати коаліцію навколо проєвропейських сил. Потенційним учасником такого формату можуть стати «Прогресивні», які поєднують підтримку України з вимогами посилити соціальні гарантії. Водночас для отримання парламентської більшості можуть знадобитися додаткові домовленості з іншими партіями.
«Латвія на першому місці» також може відіграти важливу роль у консультаціях. Її участь у майбутній коаліції залежатиме від того, наскільки сторони зможуть узгодити питання оборони, зовнішньої політики та державних фінансів. Політичні розбіжності між партіями залишаються значними, тому переговорний процес може бути тривалим.
Водночас посилення популістських сил демонструє, що латвійські виборці очікують від влади конкретних відповідей на внутрішні проблеми. Йдеться про зростання цін, доступність житла, рівень заробітних плат, стан медицини та освіти. Отже, майбутній уряд має одночасно зберегти проєвропейський і проукраїнський курс та продемонструвати ефективність у вирішенні соціально-економічних питань.
Якщо остаточні результати підтвердять дані екзитполів, Латвія збереже орієнтацію на підтримку України та посилення власної обороноздатності. Водночас вибори засвідчили зростання запиту на зміни всередині країни. Саме баланс між безпековими пріоритетами, європейською інтеграцією та соціальною політикою визначатиме подальшу роботу нового парламенту й уряду.