Ексклюзив: РФ нарощує виробництво артснарядів на обладнанні з Європи й Тайваню — розслідування

У новому розслідуванні зібрані докази, що підтверджують — попри міжнародні обмеження та санкції, РФ активно нарощує випуск боєприпасів та модернізує потужності з виробництва артилерії. Аналітики, журналісти й відкриті джерела спостерігали за диверсифікацією ланцюгів постачання й появою імпортного обладнання у цехах ключових заводів.

Ексклюзив: РФ нарощує виробництво артснарядів на обладнанні з Європи й Тайваню — розслідування

За результатами аналізу митних декларацій, супутникових знімків та витоків із промислових підприємств, виробництво артснарядів виявилося більш інтенсивним, ніж це офіційно визнають російські відомства. Частина нового обладнання, яке встановлюють на заводах, має технічні характеристики, притаманні сучасним верстатам та системам автоматизації, що виробляються в ЄС та на Тайвані. Імпортні вузли, оптики, ЧПУ-станки та контрольно-вимірювальна апаратура дозволяють підвищити темпи виготовлення, точність та однотипність боєприпасів.

Механізми постачання й способи обходу обмежень

Розслідування ідентифікувало кілька схем, через які обладнання потрапляє на територію росії: пряма поставка через третi країни, зняття маркування виробника, використання фондових компаній як посередників і часткова заміна складових на місцеві аналоги. Часто технічні вузли поставляються як цивільна промислова техніка, що ускладнює застосування контрольних механізмів. На деяких підприємствах імпортні компоненти поєднують з локальними процесами, що дозволяє швидко адаптувати виробничі лінії під випуск різних типів снарядів.

Крім того, у документах, виявлених під час розслідування, згадується участь субпідрядників з суміжних секторів — постачальників металоконструкцій, обробних центрів і логістичних операторів, які формально працюють у цивільному сегменті. Така мультишаровість ланцюга постачання створює велику зону, де відслідкувати кінцеве призначення товарів складно навіть для міжнародних організацій.

Наслідки для безпеки та міжнародного тиску

Збільшення виробничих потужностей прямо впливає на ситуацію на фронті — вища швидкість виготовлення означає зростання обсягів постачань. Для міжнародної спільноти це підсилює виклики у сфері контролю експорту та координації санкційних заходів. Аналітики попереджають, що без своєчасного реагування контрзаходи можуть втратити ефективність через перебудову логістики та пошук нових постачальників комплектуючих.

Водночас, у короткостроковій перспективі модернізація обладнання може мати й побічні ефекти: зросте потреба в кваліфікованих кадрах, підвищиться залежність від імпортних деталей для обслуговування та ремонту, що відкриває додаткові вузькі місця для міжнародного моніторингу. Серед експертів є думка, що цілеспрямовані перевірки кінцевих користувачів, посилення контролю транзитних маршрутів і кооперація між державами-експортерами обладнання можуть знизити потік критичних компонентів.

Це розслідування наголошує: незалежно від офіційних заяв, процес модернізації і нарощування виробництва триває і опирається не лише на внутрішні ресурси. Відтак міжнародним інституціям слід посилити прозорість торгівлі та підвищити оперативність обміну інформацією про підозрілі поставки. Для громадськості важливо розуміти, що технологічні рішення цивільного призначення можуть швидко змінювати своє застосування у воєнній сфері, а контроль над такими процесами — це спільна відповідальність.

Заклик до дій: посилити міждержавну співпрацю з відстеження експорту промислового обладнання, впровадити більш жорсткі процедури документальної верифікації та підтримувати незалежні розслідування, які здатні виявляти нові маршрути обходу санкцій. Така комплексна стратегія є ключем до зниження ризиків подальшої ескалації та збереження регіональної безпеки.