Десять народних депутатів накупили автомобілів на 100 мільйонів за минулий рік — розслідування

Журналістське розслідування виявило несподівані факти в деклараціях народних обранців: за минулий рік близько десяти депутатів придбали дорогі автомобілі на загальну суму близько 100 мільйонів. Це з’ясували журналісти, які системно аналізували офіційні декларації за 2025 рік. Одночасно деякі з тих самих парламентарів неодноразово публічно скаржилися на низькі зарплати та втомленість від роботи у Раді, що викликало суспільний резонанс і питання про джерела коштів.

Десять народних депутатів накупили автомобілів на 100 мільйонів за минулий рік — розслідування

Аналіз декларацій показав, що серед нових придбань переважають елітні моделі, які вартістю перевищують середню річну платню більшості українців. Журналісти зібрали дані про дати придбань, продавців, способи оплати та суміжні операції — усе це дає підстави для подальшої перевірки. У документі зазначено, що ряд автівок купувалися без кредиту, через підрядні компанії або за готівку, що підсилює підозри щодо непрозорих схем та можливого приховування доходів.

Важливо підкреслити, що в Україні діє обов’язок публічної електронної декларації, який має забезпечувати прозорість і контроль за витратами публічних діячів. Саме на підставі цих публікацій журналісти з’ясували розбіжності між офіційними доходами депутатів та вартістю придбаних ними активів. Громадськість ставить питання не лише про законність таких покупок, але й про етичну сторону — чи доречно для обранців мати такі статки, коли країна стикається з економічними труднощами.

Що показують декларації і чому це важливо для суспільства

Звірка рядків декларацій дозволила виділити типові сценарії: у перших випадках купівля здійснювалася на одного з членів родини депутата; в інших — автівки оформлялися на підставні фірми або через посередників. Журналісти відзначають, що частина угод має сумнівні риси: непрозорі джерела фінансування, збіги за часом із отриманням нових контрактів або держпідтримки, а також відсутність логічного пояснення, як за офіційною зарплатою можна дозволити собі такі витрати.

Це має важливі наслідки для довіри до інститутів влади. Коли у суспільства виникає відчуття подвійних стандартів — «одне для людей, інше для еліти» — це підриває легітимність представницької влади та посилює запити на антикорупційні реформи. Експерти в галузі публічних фінансів радять звертати увагу не лише на сумарні цифри, але й на спосіб придбання: якщо гроші надходили від підприємницької діяльності — чи були вони задекларовані раніше? Якщо від дарунків — чи зареєстровано відповідні записи?

Реакція суспільства та подальші кроки розслідування

Реакція громадськості була швидкою: соцмережі та телеглядачі обговорюють контраст між заявленими труднощами народних обранців та витонченими покупками. Найбільш ймовірні сценарії розвитку подій — звернення до Національного агентства з питань запобігання корупції для позапланової перевірки декларацій, ініціювання запитів до правоохоронних органів або розширення журналістського розслідування з залученням аудиторів і фінансових експертів.

Для забезпечення повної картини необхідно прослідкувати ланцюжок транзакцій: походження коштів, юридичну належність автівок, можливі посередницькі операції та фінансові зв’язки з контрагентами. Журналісти також планують звернутися за коментарями до самих депутатів, аби дати можливість оприлюднити їхню версію подій. Публічна відповідь обранця може прояснити частину сумнівів або, навпаки, підсилити підозри.

Це розслідування підкреслює значення відкритих даних та активної позиції медіа у контролі за діяльністю еліт. Громадяни мають право знати, як саме їхні представники витрачають час і ресурси, що отримані у процесі публічної служби. Заклики до прозорості повинні супроводжуватися дієвими механізмами контролю та відповідальністю за порушення.

Поки триває перевірка, важливо зберігати баланс між припущеннями і доказами. Офіційні органи отримали інформацію від журналістів, а суспільний резонанс може пришвидшити процес дослідження. Наприкінці, мета розслідування — не сенсація заради сенсації, а відновлення довіри шляхом встановлення фактів і притягнення до відповідальності у разі виявлення порушень. Саме цього чекають від влади і від себе громадяни, які слідкують за подіями у Політиці та вимагають прозорості.