Сергій Пономарьов
Український бізнес входить у новий період із нестачею працівників, яка дедалі сильніше впливає на виробництво, торгівлю, логістику та сферу послуг. Дефіцит кадрів залишається головним викликом для компаній, що працюють в умовах війни, нестабільної безпекової ситуації та постійних змін на ринку праці. Підприємства змушені конкурувати за людей, підвищувати вимоги до організації роботи й одночасно шукати способи зберегти обсяги діяльності.
У вересні на нестачу персоналу вказали 67% опитаних підприємств. Це трохи менше, ніж місяцем раніше, однак показник залишається надзвичайно високим. Фактично майже дві третини компаній вважають кадрове питання основною перешкодою для повноцінної роботи. Йдеться не лише про окремі галузі чи регіони: проблему відчувають виробничі підприємства, торговельні мережі, транспортні компанії, аграрний сектор і роботодавці, які надають професійні послуги.
Найбільше бізнесу бракує кваліфікованих працівників
Особливо складною залишається ситуація з пошуком фахівців, які мають практичний досвід і необхідні професійні навички. У вересні про труднощі із залученням кваліфікованих кадрів повідомили 58,9% підприємств. У серпні таких компаній було 58,1%. Незначне зростання свідчить про те, що проблема не втрачає актуальності, а в окремих секторах продовжує загострюватися.
Паралельно збільшується дефіцит працівників без спеціальної кваліфікації. Про нестачу некваліфікованого персоналу заявили 38,5% опитаних підприємств проти 36,4% у серпні. Це означає, що роботодавці не можуть швидко закрити навіть ті вакансії, які передбачають базове навчання на робочому місці. Причинами є мобілізація, виїзд частини населення за кордон, внутрішнє переміщення людей, демографічні зміни та небажання працівників погоджуватися на небезпечні або нестабільні умови.
Кадровий дефіцит змушує компанії переглядати підходи до найму та утримання персоналу. Бізнес підвищує заробітні плати, пропонує гнучкі графіки, навчає нових співробітників і намагається автоматизувати процеси, які раніше виконували люди. Проте такі рішення потребують часу та додаткових інвестицій. Для малого підприємства збільшення витрат на оплату праці може стати критичним, особливо якщо одночасно дорожчають сировина, логістика й енергоносії.
Попри гостру потребу в працівниках, масштабного розширення штатів найближчими місяцями бізнес не очікує. Лише 1,7% підприємств планують збільшити кількість співробітників упродовж наступних трьох-чотирьох місяців. Водночас 8,4% компаній розглядають можливість скорочення персоналу. Така різниця показує, що роботодавці змушені діяти обережно: вакансії залишаються незакритими, але фінансові ризики не дають змоги активно наймати нових людей.
Безпека роботи стала другою головною проблемою
На друге місце серед перешкод для підприємств вийшла небезпека ведення діяльності. Якщо в серпні на цей фактор звертали увагу 48% компаній, то у вересні показник зріс до 59%. Таким чином, питання безпеки майже зрівнялося за значущістю з кадровим дефіцитом.
Посилення атак по енергетичній і логістичній інфраструктурі безпосередньо впливає на роботу підприємств. Компаніям доводиться готувати резервні маршрути постачання, облаштовувати укриття, купувати генератори, переглядати графіки змін і створювати запаси пального. Додаткові витрати виникають навіть у тих випадках, коли підприємство не зазнало прямого пошкодження. Сам факт ризику обстрілів ускладнює планування виробництва та відлякує частину працівників від працевлаштування.
Вересневий показник став другим найвищим за весь період щомісячних опитувань бізнесу, які проводять із травня 2022 року. Вищим рівень занепокоєння був лише восени 2024 року, коли 62% підприємств очікували посилення атак у холодний сезон. Нинішня динаміка свідчить, що безпекова ситуація знову стала одним із ключових факторів, які визначають рішення роботодавців.
Найпомітніше загострення проблеми спостерігається у середнього та великого бізнесу. У вересні про небезпеку роботи повідомляли понад 70% великих підприємств, тоді як у серпні їхня частка становила близько 50%. Серед середніх компаній показник зріс приблизно з 50% до 60%. Для мікропідприємств актуальність цієї перешкоди, навпаки, дещо знизилася і становила близько 37–38%. Ймовірно, невеликі компанії мають менші виробничі потужності та можуть швидше змінювати формат роботи, хоча це не означає відсутності ризиків.
Інші фактори, що стримують розвиток підприємств
Третє місце серед основних проблем посіло подорожчання сировини, матеріалів і товарів. У вересні на зростання витрат вказали 47% підприємств проти 50% у серпні. Навіть за незначного зниження частка залишається високою. Подорожчання ресурсів скорочує прибутковість компаній, змушує переглядати асортимент і підвищувати кінцеві ціни для споживачів.
Водночас більше підприємств почали говорити про труднощі з перевезенням сировини та готової продукції територією України. Частка таких відповідей зросла з 26% до 31%. Проблеми з транспортом виникають через пошкодження інфраструктури, обмеження руху, подорожчання пального, нестачу водіїв і збільшення часу доставки. Для виробників це означає затримки у виконанні замовлень, а для торговельних компаній — ризик перебоїв із постачанням товарів.
Зменшення попиту на продукцію та послуги назвали проблемою 30% респондентів. У серпні цей показник становив 27%. Споживачі стали обережніше витрачати кошти, а бізнес частіше відкладає інвестиційні рішення та великі закупівлі. Через це підприємства не завжди можуть компенсувати зростання витрат підвищенням цін, адже це ризикує ще більше послабити попит.
Серед інших перешкод компанії називали брак обігових коштів, розриви ланцюгів постачання та перебої з електро-, водо- і теплопостачанням. На нестачу фінансування вказали 16% підприємств, на проблеми з постачанням — 15%. Перебої в роботі критичної інфраструктури згадали 12% опитаних проти 9% у серпні. Попри зростання, цей фактор залишився на восьмому місці в загальному переліку проблем.
Окремим викликом залишаються втрати робочого часу через відключення електроенергії. У серпні підприємства втратили через перебої близько 4% загального робочого часу. Для виробничих компаній це може означати зупинку обладнання, псування матеріалів і перенесення термінів виконання замовлень. Для сфери послуг — неможливість обслуговувати клієнтів, підтримувати роботу кас, серверів і систем зв’язку.
Водночас корупцію та неправомірний тиск з боку контролюючих або правоохоронних органів підприємства згадували рідше. На корупційні ризики вказали 8% респондентів, а на неправомірні вимоги чи тиск — 3%. Це не скасовує проблеми, але свідчить, що нині увага бізнесу зосереджена передусім на фізичній безпеці, людських ресурсах, фінансах і стабільності постачання.
Ситуація на ринку праці залишається суперечливою. В одних галузях компанії не можуть знайти потрібних спеціалістів, тоді як в інших підприємства скорочують витрати та звільняють працівників через фінансові труднощі. Під загрозою можуть опинитися не лише виробничі професії, а й офісні посади, якщо роботодавці оптимізують структуру та переходять на цифрові інструменти.
Для українського бізнесу кадровий дефіцит уже став не тимчасовою проблемою, а довгостроковим фактором розвитку. Компаніям доведеться інвестувати у професійне навчання, створювати безпечніші умови праці, активніше залучати ветеранів, внутрішньо переміщених людей і працівників старшого віку. Водночас важливими залишатимуться автоматизація, перекваліфікація та ефективніше використання наявного персоналу. Від того, наскільки швидко підприємства зможуть адаптуватися до нової ситуації, залежатимуть їхня конкурентоспроможність, обсяги виробництва та здатність зберігати робочі місця.