Роксолана Мережко
Питання, чи повинна родина сплачувати кредит померлого, часто виникає після отримання вимог від банку або колекторської компанії. Особливо складною ситуація стає тоді, коли йдеться про значну суму, зокрема понад 350 тисяч гривень. Сам факт спорідненості з позичальником ще не означає автоматичного обов’язку погашати його борги. Водночас кредитні зобов’язання можуть перейти до спадкоємців разом з іншим майном померлого.
Верховний Суд звернув увагу на важливу обставину у справі щодо кредитної заборгованості. Суди попередніх інстанцій мали з’ясувати, чи прийняла особа спадщину, який саме склад спадкового майна вона отримала та якою була його вартість. Без встановлення цих фактів неможливо правильно визначити, чи існує обов’язок спадкоємця відповідати перед кредитором і в якому обсязі.
Коли борг померлого переходить до спадкоємців
За загальним правилом до складу спадщини входять не лише права, а й обов’язки померлого, зокрема майнові зобов’язання за кредитним договором. Якщо людина прийняла спадщину, кредитор може заявити до неї вимоги. Проте спадкоємець не стає безумовним боржником за всією сумою кредиту та не відповідає власним майном без обмежень.
Відповідальність спадкоємця обмежується вартістю майна, отриманого у спадщину. Наприклад, якщо після смерті позичальника спадкоємець отримав майно загальною вартістю 120 тисяч гривень, а кредитна заборгованість становить 350 тисяч гривень, вимоги кредитора можуть бути задоволені лише в межах вартості спадкового майна. Власні кошти, заробітна плата чи майно спадкоємця не повинні автоматично використовуватися для погашення різниці.
Важливо, що оцінювати потрібно не розмір боргу, а саме вартість спадщини. До неї можуть належати квартира або її частина, земельна ділянка, автомобіль, кошти на рахунках та інше майно, яке належало померлому. Якщо спадкоємців кілька, боргові вимоги розподіляються між ними відповідно до отриманих часток у спадщині.
Що саме мали перевірити суди
У подібних спорах суд не може обмежитися лише фактом смерті позичальника та наявністю кредитного договору. Необхідно встановити, хто є спадкоємцем, чи звертався він до нотаріуса, чи проживав постійно зі спадкодавцем на момент смерті, а також чи не відмовився від спадщини у встановленому законом порядку.
Окремо перевіряється склад спадкового майна та його ринкова або інша підтверджена вартість. Саме ця обставина визначає максимальний розмір відповідальності. Якщо суд не дослідив, яке майно фактично перейшло до спадкоємця, він не може обґрунтовано стягнути з нього всю суму кредиту.
Також важливе значення має момент, коли кредитор дізнався або повинен був дізнатися про смерть боржника та про прийняття спадщини. Для пред’явлення вимог до спадкоємців закон встановлює спеціальні строки. Їх пропуск може мати наслідком відмову в задоволенні позову, якщо кредитор не доведе поважність причин та не підтвердить дотримання передбаченої процедури.
Суди повинні досліджувати не лише розрахунок банку, а й умови кредитного договору, дату виникнення прострочення, розмір основного боргу, процентів, штрафів та пені. Нарахування після смерті позичальника також не може оцінюватися формально. Потрібно з’ясувати, які платежі передбачені договором і законом, а які вимоги є необґрунтованими або такими, що підлягають зменшенню.
Що робити родині після смерті позичальника
Родичам не варто одразу визнавати борг або підписувати документи, запропоновані банком чи колекторами. Насамперед потрібно з’ясувати, чи є особа спадкоємцем, чи прийнята спадщина та яке майно до неї входить. Вимога про сплату понад 350 тисяч гривень сама по собі не доводить, що саме родина повинна повернути таку суму.
Якщо спадщина не приймалася, особа зазвичай не набуває статусу спадкоємця і не відповідає за кредитними зобов’язаннями померлого. Винятки можливі, зокрема, у випадках, коли родич був поручителем, співпозичальником або підписував окремий договір щодо забезпечення кредиту. Тоді його відповідальність може виникати не через спорідненість, а на підставі власного договору.
Слід також перевірити, чи був кредит застрахований. За деякими договорами страхова компанія може компенсувати банку залишок заборгованості у разі смерті позичальника. Однак страхове покриття залежить від умов полісу, причин смерті, наявності винятків та своєчасного повідомлення страховика.
Головний висновок полягає в тому, що сім’я не зобов’язана автоматично сплачувати кредит померлого лише через родинні зв’язки. Обов’язок може виникнути у спадкоємця після прийняття спадщини, але тільки в межах вартості успадкованого майна. Саме це мали належним чином перевірити суди у справі, на що й звернув увагу Верховний Суд.
Якщо банк вимагає погасити всю суму кредиту за рахунок особистих коштів, спадкоємцю важливо вимагати детальний розрахунок, документи про перехід спадщини та підтвердження вартості отриманого майна. У разі судового спору ці докази можуть мати вирішальне значення для визначення реального обсягу відповідальності.