Пономарьова Мар'яна
В Україні триває робота з повернення, встановлення особи та передачі родинам тіл загиблих захисників. Йдеться про складний і тривалий процес, який охоплює репатріацію останків, проведення судово-медичних експертиз, генетичні дослідження та офіційне підтвердження особи кожного полеглого військовослужбовця.
Керівник Офісу Президента Кирило Буданов після засідання Координаційної ради з питань захисту прав ветеранів, їхніх родин, полонених і зниклих безвісти повідомив, що в Україну вже повернули понад 26 тисяч тіл та останків. Водночас значна частина загиблих досі залишається неідентифікованою.
Буданов: Україна повернула понад 26 тисяч тіл, багато ще не впізнали
За словами Буданова, одним із головних завдань держави є прискорення ідентифікації полеглих захисників. Після повернення тіл необхідно провести низку процедур, які дають змогу встановити особу загиблого, підтвердити обставини смерті та належним чином повідомити його близьких.
Процес ідентифікації може бути особливо складним у випадках, коли останки мають значні пошкодження або були повернуті через тривалий час після загибелі. Додаткові труднощі виникають тоді, коли відсутні документи, особисті речі чи інші матеріали, здатні допомогти експертам. У таких ситуаціях важливу роль відіграють зразки ДНК родичів і дані, зібрані під час розшуку зниклих безвісти.
«Обговорили з колегами рішення для пришвидшення процесу ідентифікації полеглих захисників. Переконаний, що бюрократичні затримки та порушення регламентів у системі судово-медичних експертиз неприпустимі», – заявив Кирило Буданов.
Представник влади наголосив, що система має працювати без зайвих затримок. Для родин загиблих кожен день очікування є надзвичайно важким, адже офіційне встановлення особи дає змогу отримати достовірну інформацію про долю близької людини, організувати поховання та оформити передбачені законодавством виплати й соціальні гарантії.
Як планують прискорити ідентифікацію загиблих
Під час засідання також обговорили необхідність удосконалення роботи бюро судово-медичної експертизи в регіонах. Саме ці установи виконують значну частину практичної роботи з дослідження тіл та останків, порівняння біологічних зразків і підготовки висновків для подальшого оформлення документів.
Прем’єр-міністр Сергій Корецький заявив, що уряд має ухвалити необхідні нормативно-правові акти, аби регіональні бюро могли працювати швидше та якісніше. За його словами, відповідні рішення планують затвердити до середини жовтня.
«До середини жовтня уряд ухвалить усі необхідні нормативно-правові акти, щоб бюро судово-медичної експертизи в регіонах працювали швидше і якісніше», – сказав Сергій Корецький.
Очікується, що нові правила допоможуть чіткіше організувати взаємодію між установами, які залучені до пошуку та ідентифікації загиблих. Йдеться про медичних експертів, правоохоронців, військові структури, представників органів місцевої влади та фахівців, які працюють із родинами зниклих безвісти.
Окремим напрямом стане вдосконалення обміну інформацією. Дані про зниклих військових, результати пошукових заходів, матеріали експертиз і генетичні профілі мають оперативно передаватися між відповідальними установами. Це може скоротити час очікування та зменшити ризик повторного подання документів або втрати важливої інформації.
Уряд також планує схвалити міжнародні угоди, спрямовані на пошук зниклих безвісти військовослужбовців і подальше встановлення їхніх осіб. Міжнародна взаємодія є важливою через те, що частина інформації про загиблих може перебувати за межами України або бути пов’язаною з процесами обміну й репатріації.
Повернення тіл і підтримка родин
Повернення тіл загиблих є одним із найскладніших гуманітарних напрямів, пов’язаних із війною. Репатріаційні заходи проводять поетапно, а після доставки останків в Україну розпочинається кропітка робота експертів. Кожне тіло або фрагмент останків повинні пройти необхідні дослідження, щоб уникнути помилки під час встановлення особи.
Нещодавно в Україну повернули тіла 252 загиблих унаслідок чергових репатріаційних заходів. Російська сторона заявляє, що вони належать громадянам України, зокрема військовослужбовцям. Після повернення останків українські фахівці мають провести відповідні процедури та повідомити родини після офіційного підтвердження особи.
Для близьких зниклих безвісти важливо отримувати зрозумілу та своєчасну інформацію про всі етапи пошуку. Водночас фахівці повинні дотримуватися точності, оскільки поспішне або непідтверджене повідомлення може завдати родині додаткової психологічної травми.
Удосконалення системи ідентифікації має не лише пришвидшити встановлення осіб загиблих, а й забезпечити належний супровід сімей. Після підтвердження особи родичі можуть отримати документи, необхідні для поховання, оформлення статусу сім’ї загиблого захисника, державної допомоги та інших передбачених гарантій.
Влада наголошує, що робота з повернення та ідентифікації тіл триватиме. Понад 26 тисяч повернутих тіл та останків демонструють масштаб завдання, яке постало перед державними установами. Водночас головною метою залишається встановлення імені кожного загиблого, щоб його родина отримала правду, можливість гідно попрощатися та належно вшанувати пам’ять захисника України.