Позов проти МОК і флешмоб «шолом пам'яті»

Скандал навколо українського функціонера і активістки викликав хвилю обговорень у медіа та соцмережах: після зустрічі з главою МОК Кірсті Ковентрі Владислава Гераскевич була дискваліфікована, а її спроба відстояти позицію щодо «шолома пам'яті» переросла в міжнародний інцидент. Події швидко набули політичного забарвлення, з'явилися заяви про намір подати позов проти МОК, а в Україні стартував флешмоб на підтримку спортсмена й ініціативи.

Що відомо точно: під час Олімпіади-2026 український скелетоніст висловив позицію щодо символіки, що мала з'явитися на шоломі під час виступів — так званий шолом пам'яті. Після цього відбулася зустріч між Владиславою Гераскевич і головою МОК Кірсті Ковентрі, під час якої, за повідомленнями, менеджерка намагалася переконати спортсмена змінити позицію. За незгодою сторін наступного дня була оголошена дискваліфікація, а інцидент миттєво розійшовся по світових ЗМІ, що спричинило додатковий резонанс. Українська сторона стверджує про тиск та процедурні порушення, що лягло в основу наміру подати позов проти МОК.

Під час Олімпіади-2026 конфлікт розгорівся навколо елемента екіпірування, який деякі сприйняли як висловлення пам'яті та солідарності. Після зустрічі з очільницею МОК Владислава Гераскевич нібито намагалася змінити позицію скелетоніста, аргументуючи загальними правилами та тиском на організаторів. Коли спортсмен відмовився, МОК застосував санкції — дискваліфікацію. Повідомлення про подію охопили провідні міжнародні медіа, що створило додатковий політичний фон: до теми підключилися представники Національного олімпійського комітету, парламентарі та правозахисники, які заговорили про свободу вираження та права спортсменів.

Важливі моменти хронології: спершу — публічна демонстрація шолома під час тренування; далі — зустріч делегації з керівництвом МОК; рішення про дискваліфікацію; оприлюднення звинувачень у тиску; початок флешмобу «шолом пам'яті», що отримав широкий резонанс в соцмережах та офіційні заяви українських інстанцій про намір захищати честь і права спортсмена юридично.

Юридичний механізм, до якого готується звернутися команда Владислави Гераскевич, включає декілька можливих інструментів: внутрішні апеляції у спортивних інстанціях, позов до Спортивного арбітражного суду (CAS) і, в разі потреби, цивільні вимоги у національних чи міжнародних судах щодо порушення процесуальних прав або неприпустимого втручання. Основні аргументи позивачів — порушення права на свободу висловлювань, відсутність рівного та прозорого застосування правил і недотримання процедури при винесенні санкцій.

Паралельно з юридичною боротьбою триває суспільна кампанія: флешмоб «шолом пам'яті» об'єднав сотні прихильників у соцмережах, які публікують фото та відео з емблемами, хештегами та власними інтерпретаціями символу. Акції солідарності охоплюють як спортивну спільноту, так і культурні та правозахисні кола. Політики вимагають офіційного розслідування дій МОК, а окремі парламентарі заговорили про міжнародні дипломатичні кроки та звернення до відповідних інституцій.

Можливі наслідки: якщо позов призведе до скасування дискваліфікації або змін у підходах МОК, це може відкрити прецедент для перегляду правил щодо символіки та вираження позицій спортсменів на Олімпіадах. Навпаки, якщо апеляції не матимуть успіху, Україна ризикує отримати не лише негативний іміджний ефект, а й ризики для відносин у спортивних інститутах. Для самих спортсменів первинним залишиться питання захисту права на індивідуальну позицію без страху дискваліфікацій.

Що стежити далі: офіційні відповіді МОК і CAS, результати внутрішніх розслідувань, реакції українських державних органів та масштаб флешмобу «шолом пам'яті». У випадку подачі позову публічний резонанс може вплинути на швидкість і характер розгляду, а також на подальші правила, які регламентують зовнішню символіку на змаганнях.

Із огляду на важливість теми для національного престижу та прав спортсменів, історія з Владиславою Гераскевич і скандал навколо Олімпіади-2026 — це не лише локальний конфлікт, а випробування для міжнародної спортивної системи на предмет балансу між політикою, безпекою та свободою вираження. У найближчі тижні варто очікувати нових заяв, судових документів і, ймовірно, розширення флешмобу як форми громадянської реакції.