РНБО про загрозу катастрофи від РФ

Останні удари по інфраструктурі змушують українців шукати відповіді на питання про масштаби ризику: чи може росія наприкінці спричинити масштабну техногенну чи гуманітарну катастрофу в Україні? Представники РНБО дають чіткі оцінки, пояснюють механізми захисту і спростовують міфи про неминучість повного краху систем. У цій статті розглянемо реальний стан, можливі сценарії й заходи, які знижують загрозу для мільйонів людей.

З початку масштабного наступу РФ систематично атакує енергетичну інфраструктуру: електростанції, трансформаторні підстанції, лінії передач. Такі удари призводять до тимчасових відключень світла і опалення, проблем в роботі підприємств та комунальних служб. Проте, за словами експертів та офіційних осіб, включаючи представників РНБО, росіяни не мають технічної спроможності і ресурсів, щоб одночасно й назавжди зруйнувати всю українську енергосистема. Наявні резерви, резервні лінії та мобільні генератори дозволяють локалізувати наслідки атак і відновлювати постачання у стислі терміни.

Незважаючи на агресивні атаки, українська енергосистема показує відносну стійкість. Держава інвестує в модернізацію, розподілення навантажень і створення резервних потужностей. Водночас удар по ключовим об’єктам може викликати серйозні локальні наслідки: довготривалі знеструмлення міст, перебої з водопостачанням і опаленням, порушення роботи лікарень та критичних підприємств. Такі ситуації створюють гуманітарні виклики, але вони не тотожні загальнонаціональній катастрофі.

Ключові фактори, що стримують загрозу масштабного руйнування:

- диверсифікація джерел енергії та відновлювані потужності;

- міжнародна допомога та постачання обладнання для відновлення;

- оперативна робота аварійних бригад та волонтерів;

- оперативні резерви держави та підтримка місцевих громад.

Проте ризики залишаються. Уразливі місця — це давня інфраструктура, зношені мережі та об’єкти, розташовані поруч із зонами активних бойових дій. Саме там удари можуть спричинити найтяжчі соціальні наслідки та довготривалі локальні кризи.

РНБО і профільні міністерства координують заходи з захисту критичної інфраструктури. У пріоритеті — збереження роботи лікарень, систем комунального обслуговування та логістики. Держава впроваджує плани аварійного відключення, забезпечує мобільні та тимчасові рішення, а також налагоджує комунікацію з міжнародними партнерами для постачання трансформаторів, кабелів і інших критично важливих компонентів.

Громадянам також радять готуватися до можливих тимчасових відключень: мати запаси питної води, теплі речі, запасні джерела живлення для побутових приладів та засоби комунікації. Окрім технічних заходів, важливим є інформування населення та чіткі інструкції від органів місцевого самоврядування.

Щодо прогнозів: експерти вважають, що ризик повного руйнування національної енергосистеми залишається низьким, але ризик локальних аварій і тривалих відключень на окремих територіях — реальний. Тому відповідь на запитання, чи може РФ спричинити в Україні катастрофу, є двосідною: масштабна національна катастрофа малоймовірна завдяки заходам захисту та міжнародній підтримці, проте локальні гуманітарні кризи можливі в разі прицільних ударів по вразливих об’єктах.

Завдання держави та суспільства — продовжувати підвищувати стійкість мереж, інвестувати в модернізацію та диверсифікацію енергетики, удосконалювати оперативне реагування та забезпечувати соціальний захист постраждалих громад. Це знижує імовірність широкомасштабних наслідків і забезпечує швидке відновлення після атак.

Підсумок: нинішня ситуація потребує пильності та солідарності, але не відповідає сценарію абсолютного краху. Рішення РНБО, технічні заходи й міжнародна допомога створюють бар’єри для того, щоб удари РФ перетворилися на невідворотну катастрофу для всієї країни.