ЗС РФ повинні вийти не лише з України: ЄС озвучив «максималістські» вимоги Кремлю — ЗМІ

Дипломатичні ініціативи навколо війни в Україні набувають нового виміру: за інформацією ЗМІ, Європейський Союз підготував пакет жорстких умов для Москви, який виходить за межі лише територіального виведення сил з України. Документ, поширений серед держав-членів, фіксує низку вимог, що можуть кардинально змінити формат мирних переговорів і геополітичний баланс у регіоні.

ЗС РФ повинні вийти не лише з України: ЄС озвучив «максималістські» вимоги Кремлю — ЗМІ

За даними джерел, що опинилися в розпорядженні європейської дипломатії, у новому проекті позицій ЄС прописано, що ЗС РФ мають залишити не тільки територію України, але й низку інших регіонів, де присутність російських сил створює довготривалі загрози стабільності. Серед назв — Білорусь, Грузія, Вірменія та Придністров'я. Крім того, документ вимагає від Москви неухильного дотримання міжнародного права та підтвердження відмови від використання військових інструментів у спірних питаннях.

Ініціатива, яку нібито розіслала глава дипломатії ЄС Кая Каллас, має на меті встановити чіткі рамки переговорного процесу. Європейські дипломати вбачають у такому підході спосіб створити єдину позицію країн-членів перед можливими прямими діалогами з Кремлем. У документі також наголошується на необхідності механізмів гарантування безпеки та прозорих процедур контролю за виконанням домовленостей.

Які наслідки для переговорів і безпеки регіону

Якщо вимоги ЄС будуть прийняті в якості основи для переговорів, це поставить Росію перед вибором між поступками за кількома напрямами одночасно або ж відмовою від діалогу. Для кремля така ситуація означатиме посилений міжнародний тиск і можливі подальші санкції у разі невиконання пунктів. У документі також розглядаються елементи постконфліктного врегулювання: участь міжнародних спостерігачів, відновлення інфраструктури та програми безпекових гарантій.

Експерти наголошують, що вимога щодо виведення сил із Білорусі має специфічний характер, бо там йдеться не лише про російські військові контингенти, але й про інфраструктуру, яка використовується для проєкції сили. Аналогічно, присутність у Придністров'ї і на південному Кавказі є елементом довгострокових стратегічних інтересів Москви, тому будь-які кроки з демонтажу цієї присутності вимагатимуть складних юридичних і політичних механізмів.

Реакція сторін і можливі сценарії розвитку

Московська сторона вже раніше реагувала на подібні ініціативи категорично — від заперечень до парних дипломатичних кроків. Проте у разі, якщо позиція ЄС отримає підтримку з боку ключових міжнародних гравців і якщо до документа підключаться додаткові інструменти примусу, Кремлю може стати важче ігнорувати такі вимоги. Політичні аналітики вказують на кілька можливих сценаріїв: від часткових компромісів і поступок під міжнародними гарантіями до ескалації та загострення дипломатичної кризи.

Для України та сусідніх держав важливо відстежувати, як саме складатиметься координація між партнерами в ЄС і НАТО, а також які додаткові гарантії буде запропоновано для забезпечення безпеки в постконфліктний період. У звітах також згадується необхідність комплексного підходу: політичні умови мають супроводжуватися гуманітарними й економічними програмами відновлення, що дозволить знизити ризики повторних конфліктів.

У підсумку, документ, який розповсюдила Кая Каллас, демонструє намір Європи говорити з Москвою жорсткіше і всеохопніше, ніж це було раніше. Чи стане нова лінія позицій каталізатором реального прогресу — залежатиме від здатності міжнародної спільноти витримати тиск, узгодити кроки й забезпечити механізми контролю за виконанням домовленостей.