Дата публікації Зрадник Губарев в усьому зізнався: війська РФ на Донбасі, вбивство Захарченка і віджатий бізнес
Опубліковано 10.04.26 07:50
Переглядів статті Зрадник Губарев в усьому зізнався: війська РФ на Донбасі, вбивство Захарченка і віджатий бізнес 10

Зрадник Губарев в усьому зізнався: війська РФ на Донбасі, вбивство Захарченка і віджатий бізнес

Поділитися цією новиною в Facebook Поділитися цією новиною в Twitter Поділитися цією новиною в Twitter

Інтерв’ю колишнього бойовика викликало нову хвилю обговорень і підтверджень давніх підозр щодо ролі росії у подіях на сході України. Слова Губарева проливають світло на те, як фактично розгорталися події 2014 року, хто стояв за формуванням незаконних збройних формувань і які механізми фінансування та тиску застосовувалися для утримання влади в окупованих районах.

Зрадник Губарев в усьому зізнався: війська РФ на Донбасі, вбивство Захарченка і віджатий бізнес

За словами Губарева, початок бойових дій на Донбасі не був стихійним народним протестом, а мав чітку координацію та підтримку з боку кремля. Він прямо вказує на те, що Ігор Гіркін (Стрєлков) та інші командири отримали підготовку і ресурси на території росії, зокрема в Криму. Серед конкретних свідчень — згадки про передислокацію загону, постачання зброї та фінансування, а також про те, що російські кордони були навмисно відкриті для проходу бойовиків.

Губарев не лише підтвердив участь регулярних підрозділів у ключових боях, але й назвав причетні частини — зокрема, згадка про псковських десантників викликає особливу увагу. Такий рівень відкритості від колишнього соратника бойовиків створює додаткові докази того, що операції мали системний характер і не обмежилися локальними збройними групами.

Роль росії у війні та рятунок бойовиків

За визнанням Губарева, ситуація для сепаратистів улітку 2014 року була критичною: Збройні сили України проводили успішні операції, і без зовнішнього втручання контроль над великими ділянками регіону було б відновлено. На цей фон виходить теза про те, що тільки введення регулярних підрозділів і підтримка з боку кремля врятували проросійські угруповання від розгрому.

Це аргументоване визнання міняє рамки сприйняття конфлікту як «внутрішньої кризи» і переводить його у площину міжнародної агресії. Також воно підсилює версії щодо масштабності логістичної мережі й джерел фінансування, які дозволяли тримати керовані структури на плаву і реалізовувати військові операції.

Вбивство Захарченка, «віджатий бізнес» і репресії

Окрему увагу у свідченнях Губарева займають деталі про економічну складову та внутрішні розбірки. За його словами, ватажок «ДНР» Захарченко накопичив значні статки через системні «віджими» та рейдерство — явища, що перетворили окупаційну адміністрацію на кримінально-корупційну структуру. Сума, яку згадує Губарев, викликає шок — мова йде про сотні мільйонів доларів, отриманих через контроль над локальним бізнесом.

Сам Губарев також не уникає відповідальності у побудові цих схем. Відкрито зізнається, що брав участь у «кришуванні» та допомозі підприємцям, які забирали приміщення мережі АТБ та інших українських компаній. Така публічна позиція підтверджує факт масового захоплення майна та приміщень під час окупації.

Ще одна важлива деталь — версія про внутрішні «розборки» як причину ліквідації Захарченка. Губарев припускає, що його смерть могла стати наслідком конфліктів за великі фінансові потоки всередині угруповання, а не лише зовнішніх замовлень чи диверсій.

Крім того, у розповіді фігурують репресивні практики на захоплених територіях. Приклади включають діяльність колишньої дружини Губарева в окупаційній адміністрації Херсона, де вона нібито брала участь у придушенні протестів і виявленні організаторів спротиву — типова практика для встановлення контролю через страх і залякування.

Ці свідчення мають не лише історичне значення, але й практичну вагу для розслідувань, міжнародних судових процедур і притягнення до відповідальності осіб, причетних до військових злочинів і корупційних схем на окупованих територіях.

Наразі українська сторона продовжує зміцнювати оборону та робити кроки для притягнення до відповідальності причетних до агресії. Публічні зізнання колишніх учасників конфлікту дають додаткові факти для документування злочинів і посилення міжнародного тиску на державу-агресора.