Зеленський пообіцяв винести будь-яку мирну угоду українцям на референдум — Axios

Президент України Володимир Зеленський підтвердив готовність винести на всенародне голосування будь-яку угоду, яка стосуватиметься завершення війни. Це рішення було узгоджено в діалозі між Києвом і партнерами з США, які підтримали ідею надання голосу суспільству при ухваленні доленосних рішень. Такий підхід має на меті зміцнити демократичну легітимність майбутніх домовленостей та врахувати позиції громадян у процесі миру.

Зеленський пообіцяв винести будь-яку мирну угоду українцям на референдум — Axios

За інформацією міжнародних видань, серед яких посилаються на джерела у Вашингтоні та Києві, ключова позиція полягала в тому, що будь-яка мирна угода, що стосується завершення бойових дій або зміни статусу територій, має бути підтверджена шляхом референдуму. Сам президент Зеленський підкреслив, що рішення такого рівня не може бути ухвалене без прямої участі народу. У бесідах з американськими співрозмовниками акцентувалося на необхідності зберегти суверенітет і територіальну цілісність України, одночасно забезпечивши довгострокову безпеку і гарантії від міжнародних партнерів.

Як повідомляється, домовленість між США і Україною стосується принципу: будь-які фінальні домовленості, що впливають на державні кордони або політико-правовий статус регіонів, мають бути винесені на всенародне обговорення. Такий механізм має зменшити ризики політичної поляризації і звернутися до прямих волевиявлень громадян як остаточного джерела легітимності.

Що це означає для процесу мирних переговорів

Виносення угоди на референдум змінює динаміку переговорного процесу. По-перше, воно підвищує відповідальність керівництва щодо гарантій та умов, які мають бути чітко прописані і зрозумілі для широкого кола виборців. По-друге, це може вплинути на строки та формат консультацій з міжнародними партнерами, оскільки підготовка до референдуму вимагає прозорої інформаційної кампанії, юридичного оформлення і логістики проведення голосування.

При цьому питання довіри до інституцій, зокрема виборчих комісій і засобів масової інформації, виходить на передній план. Щоб референдум мав законну силу і був сприйнятий суспільством, необхідні міжнародні спостерігачі, відкрита інформаційна політика і гарантії безпеки для всіх учасників процесу. Це також означає, що будь-які пропозиції щодо компромісів повинні супроводжуватися чітким планом гарантій, економічної стабілізації і відновлення територій.

Реакція суспільства та міжнародних партнерів

У внутрішніх політичних колах реакція на заяву була різною: частина експертів схвально ставиться до виведення остаточного рішення на голосування як прояву демократії і народного суверенітету. Інші застерігають, що під тиском емоцій і інформаційних маніпуляцій складні компроміси можуть бути відкинуті, що ускладнить досягнення стійкого миру. Громадські організації наполягають на тому, щоб процес підготовки референдуму був максимально відкритим і інклюзивним.

На міжнародній арені США підтвердили підтримку принципу народного волевиявлення, водночас наголосивши на важливості гарантій безпеки та дотримання міжнародного права. Європейські партнери також закликали до прозорості і підготовки альтернативних механізмів для захисту прав меншин і постконфліктного відновлення. Водночас росія може використати оголошення як інструмент інформаційної кампанії, намагаючись дискредитувати процес у міжнародних медіа.

Незалежно від позицій різних сторін, головним завданням залишається розробка чітких процедур: як саме буде формулюватися питання референдуму, які юридичні наслідки матиме результат, які часові рамки і які гарантії надаватимуться у разі прийняття чи відхилення запропонованих умов. Від відповідальності політичного керівництва залежатиме, чи вдасться перетворити цю ініціативу на інструмент справедливого і стабілізуючого завершення конфлікту.

Питання миру завжди залишається болючим для суспільства, але надання остаточного слова народу через референдум може стати способом легітимізації рішень і зниження напруги, якщо процес буде прозорим, підзвітним і підтриманим міжнародною спільнотою. Усе це вимагає часу, підготовки та злагодженої роботи державних інституцій, експертів і громадянського суспільства.