Загроза ударів РФ по підстанціям АЕС: у Раді розповіли про ймовірність такого сценарію (відео)

Ситуація навколо української енергетичної інфраструктури залишається однією з найгостріших тем у політичних дискусіях. У контексті бойових дій та постійної загрози з боку росії особливу тривогу викликає можливість ударів по об’єктах атомної енергетики, зокрема по підстанціях, що забезпечують роботу електростанцій. Вікторія Войцицька, народна депутатка, неодноразово підкреслювала роль кількох ключових АЕС у збереженні стабільного енергопостачання країни.

Загроза ударів РФ по підстанціям АЕС: у Раді розповіли про ймовірність такого сценарію (відео)

За словами депутатки, сучасна енергетична стабільність України значною мірою залежить від роботи трьох атомних електростанцій: Рівненської, Південноукраїнської та Хмельницької. Саме їхній безперебійний режим забезпечує значну частину генерації, необхідної для промисловості й побутових споживачів. Войцицька зазначає, що виведення цих станцій з ладу внаслідок цілеспрямованих ударів по трансформаторних підстанціях або лініях електропередачі може спричинити серйозні проблеми для всієї країни.

Наголос у виступі був зроблений на тому, що удари по підстанціях — це не лише фізичне знищення обладнання, а й створення тривалих ризиків для безпеки ядерних об’єктів. Хоча корпуси реакторів зазвичай мають високий рівень захисту, деградація систем живлення і охолодження підвищує імовірність аварійних ситуацій. Саме тому питання захисту інфраструктури, яка забезпечує роботу АЕС, стало предметом посиленого контролю та обговорення у профільних комітетах парламенту.

Чому це важливо для держави та суспільства

Потенційні атаки по підстанціях мають багатовимірні наслідки. По-перше, припинення електропостачання із залучених атомних потужностей призведе до значних навантажень на інші генератори, підвищуючи ризик масових відключень та дефіциту енергії. По-друге, порушення систем охолодження або керування може створити передумови для техногенних інцидентів на яких завгодно енергетичних об’єктах. По-третє, психологічний ефект від постійної загрози шкодить економічній та соціальній стабільності.

Войцицька наголошує на потребі посилення захисту мереж та підстанцій, модернізації обладнання і створення резервних систем, що здатні швидко брати на себе навантаження у випадку аварій. Окрему увагу вона приділяє необхідності міжнародної співпраці для отримання технологічної та фінансової підтримки, адже енергетична безпека є ключовим елементом національної оборони в умовах гібридної війни.

Можливі наслідки та шляхи реагування

Якщо припустити реалістичний сценарій ударів по підстанціям, наслідки будуть відчутні відразу: порушення графіків подачі електроенергії, збої в роботі критичних об’єктів (лікарні, водопостачальні системи, системи зв’язку), а також ризик для промислових підприємств. Довготривала втрата функціональності окремих елементів мережі здатна призвести до масштабних економічних збитків та скорочення виробництва.

Серед шляхів реагування експерти та парламентарі називають такі кроки: стратегічне резервування обладнання, розбудова децентралізованих генераційних потужностей, інтеграція відновлюваних джерел енергії, посилення фізичного та кіберзахисту підстанцій, а також оперативне відновлення пошкоджених елементів інфраструктури. Усі ці заходи потребують фінансування та координації на державному рівні, а також чітких процедур взаємодії між відомствами.

Виступ Войцицької в парламенті супроводжувався відеоматеріалами, які підкреслювали нагальність проблеми. За її словами, лише своєчасні превентивні дії і міжнародна підтримка здатні мінімізувати ризики, пов’язані з можливими ударів РФ по підстанціям АЕС. Крім того, вона підкреслює, що важливо інформувати населення про можливі сценарії та план дій у разі масштабних відключень, щоб зменшити паніку та забезпечити впорядковане реагування на кризу.

Зрештою, ситуація показує, що енергетична складова сучасної війни виходить за межі традиційних бойових дій. У політичних колах вимагають термінових рішень щодо захисту ключових енергетичних об’єктів та ухвалення законодавчих ініціатив, які посилять державну спроможність у сфері енергетичної безпеки. Поки що головним завданням є збереження працездатності таких важливих елементів системи, як Рівненська, Південноукраїнська та Хмельницька АЕС, адже їхній стан безпосередньо впливає на добробут мільйонів громадян.