Витратили річний бюджет Великого Новгорода: у ГУР порахували вартість атаки РФ 20 січня

В ніч на 20 січня росія знову продемонструвала масштаб свого ракетно-дронового удару по території України. За повідомленням розвідувального відомства, ворог застосував уражальні засоби в надзвичайно великій кількості, що спровокувало не лише матеріальні збитки, а й дискусію про економічну ціну таких атак. Аналіз вартості операції дозволяє порівняти військові витрати з мирними бюджетними пріоритетами в інших країнах і регіонах.

Витратили річний бюджет Великого Новгорода: у ГУР порахували вартість атаки РФ 20 січня

За даними військової розвідки, у нічній операції було задіяно 372 засоби повітряного нападу. Саме ця цифра стала відправною точкою для оцінки фінансової вартості удару. Представники ГУР провели попередні підрахунки, співставивши кількість ракет і дронів з типовими ринковими і оперативними витратами на їх виробництво, запуск і супутні логістичні потреби. Результат — вражаючі суми, що за приблизними оцінками вкладаються в межі від десятків до сотень мільйонів доларів за одну ніч.

В оцінці враховувалися різні категорії засобів: крилаті та балістичні ракети, оперативно-тактичні комплекси, ударні безпілотники різного класу. Якщо брати умовні середні показники вартості одного носія та його супутніх послуг, то загальна сума легко може співпасти з сумою, яку витрачає на рік одне середнє за розмірами муніципалітетне утворення. Саме тому у розвідці провели наочну аналогію: одна така нічна атака потенційно «витрачає річний бюджет» певного міста з обмеженими ресурсами, зокрема названого у заголовку прикладу.

Економічні та стратегічні наслідки атак

Оцінка вартості одного удару — це не лише статистика. Це інструмент інформаційної війни і аргумент для міжнародних партій та санкційних ініціатив. Показавши, що одна нічна операція обходиться в таку ж суму, як і річні соціальні програми в окремих регіонах, українська розвідка підкреслює марнотратство ресурсів окупанта та водночас ставить питання про довгострокову ефективність такої стратегії. 20 січня має стати прикладом того, як великі бюджетні витрати не гарантують досягнення воєнних цілей, але несуть величезні гуманітарні та економічні втрати для цивільного населення.

Крім прямої вартості бойових засобів, слід враховувати ремонт інфраструктури, евакуацію, медичну допомогу постраждалим, відновлення житла та промислових об'єктів. Ці витрати часто удвічі чи утричі перевищують первинну вартість зброї, особливо якщо уражено енергетичну або критичну інфраструктуру. Таким чином, загальна ціна однієї масштабної ночі ударів трансформується в довготривалі витрати для економіки та бюджету країни-агресора, але непомірно важливі збитки — для цивільних громад України.

Не менш важливим є психологічний ефект і вплив на військову логістику. Велика кількість застосованих засобів змушує витрачати ресурси на перезамовлення, модернізацію і перенаправлення виробничих потужностей. Такі системні навантаження з часом знижують боєздатність, особливо якщо при цьому зростає міжнародна ізоляція та ускладнюються постачання імпортних компонентів.

Інформаційна складова оцінки вартості також працює на міжнародну підтримку: демонстрація марнотратства і одночасних руйнувань підсилює аргументацію для посилення санкцій, збільшення військової допомоги та посилення контролю за поставками технологій, що можуть використовуватися у військових цілях.

Підсумовуючи, важливо розуміти, що цифри від ГУР — це не лише статистика, а інструмент для формування політики і суспільного розуміння. Вони допомагають порівнювати реальні витрати агресора з потребами мирного життя українців та викривати абсурдність витрат, що спрямовуються на руйнування.

З огляду на це, суспільна і міжнародна реакція має бути скоординованою: підвищення ефективності систем ППО, підтримка постраждалих регіонів, посилення санкцій та інформаційна робота. Саме такий комплексний підхід дозволить зробити масштабні атаки менш вигідними для країни-агресора та зменшити їхню руйнівну силу у майбутньому.