Вступ до ЄС: у Зеленського розповіли, чи погодиться Україна на полегшене членство

У контексті тривалих переговорів про європейське майбутнє України питання про формат вступу до ЄС залишається одним із ключових у внутрішній та міжнародній політиці. Офіс президента наполягає на тому, що кінцева мета — це повноцінне членство у Європейському союзі, але одночасно визнає необхідність політичного рішення на рівні ЄС із чітко визначеною датою вступу. Чи готова Україна погодитися на варіант полегшеного членства, якщо він прискорить інтеграцію — про це в матеріалі розповідають представники влади та експерти.

Вступ до ЄС: у Зеленського розповіли, чи погодиться Україна на полегшене членство

За словами представників Офісу президента, Україна не відмовляється від прагнення стати повноцінним членом Євросоюзу. Головним аргументом на користь такої позиції є прагнення захистити українські інститути та громадян від ризиків, пов’язаних з неповноцінним чи тимчасовим статусом. Водночас у відповідях на запити журналістів та аналітиків звучить думка, що компромісні формули можуть використовуватися як проміжні кроки — наприклад, розширення доступу на ринки, посилена участь у програмах і механізмах координації, але без повного обсягу прав і обов’язків повного членства.

Ключова умова, яку акцентує команда президента, — наявність чіткої політичної домовленості з датою та планом виконання зобов’язань. Як зазначають у президентській команді, саме відсутність такої ясності робить ідею «полегшеного членства» ризикованою: це може створити тривалий перехідний період із невизначеністю для економічних реформ, судової реформи та антикорупційної політики. Саме тому в ОП виступають за пакетні домовленості, які б одночасно передбачали і поступове наближення стандартів, і конкретні часові рамки.

Переваги та ризики полегшеного формату

Серед потенційних переваг полегшеного членства експерти називають швидшу інтеграцію економіки України з ринками ЄС, доступ до фінансових і інвестиційних інструментів, а також посилення політичної підтримки у питаннях безпеки. Для громадян це могло б означати прискорення стандартів життя, відкриття робочих можливостей та гарантований захист базових прав в рамках європейських механізмів.

Однак називають і ризики. Тимчасовий або інституційно обмежений статус може обмежити можливість проведення системних реформ, якщо вимоги будуть нечіткими або якщо механізми нагляду виявляться недостатніми. Крім того, частина країн-членів може бачити такий формат як прецедент, що ускладнить подальше розширення ЄС або поставить під сумнів рівність членів. Саме тому Україна наполягає на гарантіях, які мають бути прописані не лише політично, а й юридично.

Також важливою складовою є суспільна підтримка. Опитування показують високий рівень підтримки вступу до ЄС серед українців, але готовність громадськості до компромісних рішень, що можуть містити тимчасові обмеження, залежить від рівня прозорості домовленостей і відчутності практичних переваг для населення.

Шлях до повного членства і необхідні кроки

Незалежно від того, чи з’явиться пропозиція полегшеного формату, експерти й політики погоджуються: без чіткого плану і конкретних дат рух буде повільним і неоднозначним. Для оформлення реального плану потрібні домовленості на рівні ЄС щодо ключових критеріїв — правосуддя, антикорупційних інституцій, економічних стандартів та безпеки. Українська влада вказує на необхідність інтенсифікації діалогу з європейськими партнерами, підсилення програм технічної і фінансової допомоги, а також посилення координації реформ усередині країни.

У підсумку, позиція Офісу президента виглядає так: ціль України — повне членство в ЄС, але для його реалізації потрібне політичне рішення з чіткою датою і гарантіями. Полегшене членство розглядається як можливий інструмент, але лише за умов, коли воно не замінює, а прискорює шлях до повного статусу, має прозорі механізми реалізації та конкретні часові рамки. Без таких гарантій влада не готова погодитися на компроміс, який може відтермінувати остаточне і рівноправне приєднання України до Європейського союзу.