«Вони просто прийшли»: в УПЦ МП відхрестилися від підпільної школи при їхньому монастирі в Києві

Поділитися цією новиною в Facebook Поділитися цією новиною в Twitter Поділитися цією новиною в Twitter

Суперечка навколо повідомлень про нібито "підпільну школу" при релігійній установі в центрі столиці викликала новий виток дискусій у медіа й соціальних мережах. Після публікації розслідування, яке провели журналісти, керівництво УПЦ МП заявило, що не має інформації про діяльність такої структури на території їхнього монастиря в Києві, і описало інцидент короткою фразою, яка в суспільстві вже стала мемом.

«Вони просто прийшли»: в УПЦ МП відхрестилися від підпільної школи при їхньому монастирі в Києві

З матеріалів розслідування, опублікованого журналістами проєкту Слідство.інфо, випливає, що на території одного з монастирів нібито діяла неофіційна навчальна ініціатива, про яку у релігійної громади запитали вже після виходу публікації. В офіційній відповіді представники УПЦ МП наголосили, що їм не відомо, «про яку школу йдеться», і що на момент звернення жодних документів чи звернень до церковної адміністрації не надходило. Така позиція — типова для ситуацій, коли організація намагається дистанціюватися від потенційно скандального факту, однак суспільний резонанс залишається високим.

Що саме стверджують журналісти і яка реакція громади

У публікації журналісти викладають версію подій із доказовою базою, зокрема свідченнями очевидців і відеозаписами. У матеріалі йдеться про те, що на подвір’ї монастиря збиралися діти й підлітки для занять, які за формою не відповідали очікуваним освітнім стандартам і не мали офіційного статусу. Представники монастиря, своєю чергою, запевняють, що це могли бути приватні ініціативи, люди «прийшли самі», або що заходи відбувалися без відома настоятеля. Такі пояснення вже викликають у публіки запитання про відповідальність за територію, про контроль над тим, що відбувається на церковних землях, і про те, хто має право проводити освітні активності при релігійних установах.

Місцева громада та активісти наголошують на необхідності прозорості: якщо на території монастиря проводяться заняття з дітьми, має бути чітка інформація про організаторів, програму й правовий статус таких занять. Інакше з’являється ризик використання навчального формату для неформальної політичної чи ідеологічної підготовки, що в умовах нинішнього суспільного напруження є особливо чутливим питанням.

Наслідки для довіри та подальші кроки

Інформаційний резонанс навколо цього інциденту став випробуванням довіри до УПЦ МП у Києві та загалом до установ, які мають публічну функцію у місцевих громадах. Незважаючи на заперечення з боку церковної адміністрації, багато хто вимагає детального розслідування від відповідних органів: чи були порушення законодавства, хто саме організовував заходи, і чи залучалися до них неповнолітні без відповідних дозволів. Правоохоронні та освітні інституції можуть ініціювати перевірки, а громадськість — домагатися прозорих результатів.

Для уникнення повторних інцидентів релігійним громадам радять запровадити чіткі внутрішні правила щодо використання території та організації публічних заходів. Прозоре інформування суспільства про всі освітні ініціативи надасть можливість уникнути непорозумінь і захистити права дітей. У свою чергу ЗМІ продовжать тримати тему на контролі, а громадські організації — моніторити реакцію офіційних структур на оприлюднені факти.

Поки тривають дискусії, важливо зберігати баланс між свободою віросповідання і суспільним інтересом до безпеки й освіти дітей. Ситуація навколо опублікованого розслідування ще раз підкреслила, що питання відповідальності за те, що відбувається в межах релігійних установ, має бути публічно врегульоване й прозоре для громади.