Відстрочки не буде: контрактників 18–24 можуть призвати наступного дня після демобілізації, — Костенко

Ситуація навколо призову молодих військовослужбовців, які уклали контракт у рамках категорії 18–24, викликає широкий суспільний резонанс. Новина про те, що відстрочки для цієї групи не передбачені, швидко поширилась після заяви представників влади й депутатів. Багато юнаків та їх родин шукали роз'яснень щодо можливості отримати паузу після служби, однак остаточне рішення парламенту змінило очікування.

Відстрочки не буде: контрактників 18–24 можуть призвати наступного дня після демобілізації, — Костенко

Як повідомив депутат Костенко, Верховна Рада відмовилась підтримати пропозицію про надання тимчасових відстрочок для тих, хто підписав контракт зі Збройними Силами у віці від 18 до 24 років. Це означає, що процедура мобілізації може застосовуватися до них вже наступного дня після офіційної демобілізації, якщо буде відповідне розпорядження. Рішення парламенту було аргументовано необхідністю оперативного укомплектування підрозділів і підтримки боєздатності армії в умовах постійних загроз.

Юридичні та практичні наслідки рішення

З правової точки зору, відсутність відстрочки означає, що контрактники вікової групи 18–24 залишаються в полі підвищеної мобілізаційної уваги. Для багатьох це викликає питання про захист прав, порядку оповіщення та можливі винятки. Представники Міністерства оборони наголошують, що кожна мобілізаційна дія повинна відповідати чинному законодавству, передбачати належне оповіщення та оформлення документів.

На практиці родини військовослужбовців змушені планувати життя з урахуванням того, що термін між демобілізацією і можливим поверненням до строю може виявитися надзвичайно коротким. Це стосується як працевлаштування, так і соціальних виплат, юридичного оформлення контрактів та інших адміністративних процедур. Водночас військові експерти зауважують, що оперативний підхід може бути необхідним для підтримки ефективності обороноздатності країни.

Реакція суспільства та можливі шляхи вирішення

Рішення, яке озвучив Костенко, спричинило різкі дискусії у суспільстві та серед експертів. Одні вважають, що в умовах загрози національній безпеці пріоритет має бути відданий мобілізаційній готовності, інші наполягають на захисті прав молоді та забезпеченні стабільних умов для адаптації після служби. Громадські організації закликають до прозорого діалогу між владою, армією та суспільством, щоб мінімізувати соціальну напругу.

Як можливі шляхи пом'якшення ситуації пропонуються: запровадження чітких критеріїв пріоритетності оповіщення, розширення даних про наступні кроки для демобілізованих, а також механізмів для тимчасових винятків у випадку важливих життєвих обставин (наприклад, продовження освіти, сімейні обставини, лікування). Також обговорюється необхідність підвищення рівня комунікації з місцевими громадами та роботодавцями, щоб зменшити негативні наслідки для економічної стабільності сімей.

У підсумку, рішення Верховної Ради і заява Костенка змушують суспільство переосмислювати баланс між національною безпекою та соціально-правовими гарантіями для молодих контрактників. Для багатьох це нагода наполягати на більш детальному регулюванні порядку мобілізації та появі механізмів, які б захищали права громадян, водночас не ставлячи під загрозу обороноздатність країни.