Україна не хоче виглядати «утриманкою»: як Зеленський змінює риторику в діалозі з Трампом

У сучасній дипломатії тон і підхід до комунікації часто важать не менше, ніж конкретні домовленості. У випадку відносин між Україною та Сполученими Штатами це особливо помітно: зміна риторики може відкрити нові можливості для співпраці, водночас захищаючи національну гідність і статус рівноправного партнера.

Україна не хоче виглядати «утриманкою»: як Зеленський змінює риторику в діалозі з Трампом

Нещодавнє інтерв'ю Володимира Зеленського для міжнародних медіа і його публічні виступи демонструють свідомий перехід від емоційних закликів по допомогу до більш прагматичного, бізнес-орієнтованого мовлення. За словами американіста Александра Краєва, цей зсув має на меті не тільки отримати підтримку, а й змінити сприйняття України у Вашингтоні: з країни, що просить про підтримку, на партнера, з яким вигідно інвестувати в безпеку та економіку.

Новий тон передбачає акцент на взаємній вигоді: безпека, енергетична диверсифікація, оборонна промисловість і реформи подаються як можливості для американських компаній та інвесторів. Така логіка краще резонує з аудиторією, яку представляє нинішня американська політика: вона розуміє мову контрактів, ризик-менеджменту і довгострокової вигоди.

Що змінюється в риториці і чому це працює

По-перше, Зеленський і його команда переходять від образу клієнта, що просить милостиню, до образу партнера, який пропонує взаємовигідні проєкти. Замість емоційних звернень з акцентом на трагедію війни використовується мова цифр, інвестиційних можливостей і конкретних кроків у сфері оборони та економіки.

По-друге, змінюється і формат взаємодії: більше уваги — двостороннім зустрічам, за якими слідують меморандуми та конкретні домовленості. Такий підхід подобається практично орієнтованим політикам і бізнесменам у США, у тому числі тим, хто визначає курс зовнішньої політики та фінансування.

По-третє, важливим елементом є персоналізація меседжу під конкретного адресата. У випадку Трампа, який відзначається прагматизмом і чутливістю до питань національної вигоди, риторика будується на поняттях взаємної вигоди, компромісів і чітких зобов'язань. Це дозволяє зменшити ризик сприйняття України як «утриманки», що просить лише матеріальної підтримки без обґрунтованих взаємних вигод.

Наслідки для відносин з США і внутрішній імідж

Перебудова риторики має кілька практичних наслідків. По-перше, вона може збільшити шанси на сталіший потік підтримки — не лише гуманітарної чи фінансової допомоги, а й інвестицій у критичну інфраструктуру та оборону. По-друге, такий підхід сприяє зміцненню позиції України в очах інших міжнародних партнерів, які також орієнтуються на лінію прагматичних відносин.

Внутрішньо це також важливо: для українського суспільства та бізнесу більш стійке й незалежне представлення країни за кордоном підвищує престиж держави і рівень довіри до керівництва. Менш емоційна, але більш професійна комунікація демонструє, що країна здатна вести переговори на рівних, формувати спільні проєкти і не лише просити, а й пропонувати.

Однак важливо, щоб прагматична риторика не стала холодною калькуляцією, яка ігнорує гуманітарний вимір і моральні аргументи. Для успішної зовнішньої політики потрібен баланс: чіткі економічні і оборонні сигнали, підкріплені людською історією і принциповими позиціями щодо суверенітету та міжнародного права.

Підсумовуючи, можна сказати, що перехід до мови ділового партнерства — це стратегічне рішення, яке відображає розуміння сучасної політичної логіки в США. Якщо така риторика буде поєднуватися з реальними кроками у напрямку реформ і прозорості, вона може стати ключем до більш стабільних і конструктивних відносин зі США та іншими західними партнерами.