У січні ЗС РФ застосували по Україні рекордну кількість балістичних ракет — Коваленко

У січні 2026 року ситуація на фронті отримала новий трагічний вимір: за даними моніторингу та офіційних повідомлень, росія значно посилила застосування балістичних засобів ураження по території України. Цей місяць відзначився рекордною кількістю запусків, що поставило під загрозу інфраструктуру, цивільні об'єкти та безпеку громадян. У статті проаналізовано масштаби атак, можливі мотиви та наслідки для обороноздатності і життя населення.

У січні ЗС РФ застосували по Україні рекордну кількість балістичних ракет — Коваленко

За офіційними даними, упродовж січня було випущено 91 балістичну ракету, що стало абсолютним максимумом з початку повномасштабного вторгнення. Така інтенсивність ударів свідчить про зміну тактики та нарощування ударного потенціалу ворога. Аналіз свідчень очевидців, даних розвідки та повідомлень місцевих адміністрацій показує, що удари припадали як по військових цілях, так і по цивільній інфраструктурі: енергетичні мережі, транспортні вузли, житлові квартали та промислові підприємства.

З огляду на те, що балістичні ракети мають високий коефіцієнт руйнівної дії й можуть бути використані для ураження критично важливих об’єктів на значних відстанях, зростання їх застосування створює системну загрозу для стійкості енергетичної інфраструктури та логістики. Внаслідок серії ударів у низці регіонів були (або могли бути) знеструмлення, порушення комунікацій і транспортні затримки, що ускладнює як оборонні, так і гуманітарні операції.

Мотиви та оперативні наслідки для оборони

Експерти зазначають кілька можливих мотивів такого загострення. По-перше, застосування великої кількості балістичних засобів може мати за мету максимізувати психологічний тиск на населення та деморалізувати оборонні сили. По-друге, удари по енергетичній та транспортній інфраструктурі створюють додаткові логістичні проблеми для української армії. По-третє, інтенсивність обстрілів може бути пов’язана з намаганням перевантажити системи протиповітряної оборони та антиракетної протекції, змусивши ресурси реагувати на багаточисельні загрози одночасно.

У відповідь на збільшення кількості пусків Україна посилила заходи ППО, оптимізувала алгоритми перерозподілу сил та ресурсів, а також активізувала міжнародну кооперацію у сфері оборони та розвідки. Проте одночасні удари на значному числі напрямків створюють ризик виснаження запасів засобів ППО та потребують швидкого поповнення матеріально-технічних ресурсів.

Наслідки для цивільного населення і міжнародна реакція

Наслідками інтенсивних ракетних ударів стали людські жертви, поранення та масштабні руйнування житлового фонду. У низці міст були оголошені евакуації або ретельні рекомендації щодо безпечних місць перебування. Уразливість критичної інфраструктури призводить до тимчасового обмеження постачання електроенергії, води та тепла, що особливо відчутно у зимовий період.

Міжнародна спільнота відреагувала на загострення заявами засудження та підкресленням необхідності захисту цивільного населення. Деякі партнери України посилили постачання засобів ППО, озброєння та технічної допомоги для відновлення інфраструктури. На дипломатичному рівні продовжуються зусилля щодо посилення санкцій та ізоляції агресора, а також отримання додаткових гарантій безпеки для цивільних об’єктів.

Для довготривалої стійкості важливими залишаються інвестиції в мобільні й розподілені енергосистеми, резервні джерела живлення, укриття та вдосконалення систем раннього оповіщення. Також критично необхідною є координація гуманітарних місій, оперативне відновлення життєзабезпечення та психологічна підтримка постраждалих громад.

Підсумовуючи, рекордна кількість застосованих у січні балістичних ракет демонструє еволюцію загроз, з якими стикається країна. Це вимагає оперативної адаптації оборонної стратегії, посилення міжнародної допомоги та системної підготовки для мінімізації впливу на цивільне населення та забезпечення стійкості критичної інфраструктури.