У ПРО НАТО проблеми: система Arrow 3 поки безсила проти «Орешника», — Die Welt

Новина з німецького видання Die Welt викликала широкий резонанс: за оцінками експертів, сучасна система протиракетної оборони, що спирається на ізраїльсько-німецький проєкт Arrow 3, наразі не готова ефективно відбити удар новітньої російської гіперзвукової ракети під назвою «Орешник». Це спростовує попередні очікування про швидке вирішення проблеми захисту повітряного простору Альянсу і ставить низку стратегічних та технологічних питань перед ПРО НАТО та її союзниками.

У ПРО НАТО проблеми: система Arrow 3 поки безсила проти «Орешника», — Die Welt

За даними журналістського розслідування, що оприлюднено в Die Welt, ключова проблема полягає у відмінностях між класичною балістичною траєкторією та характером польоту гіперзвукових ракет. На відміну від традиційних міжконтинентальних або балістичних ракет, які рухаються за прогнозованою, відносно мало змінною траєкторією, гіперзвукові апарати можуть виконувати маневри на високих швидкостях, змінюючи курс упродовж польоту. Система Arrow 3 розрахована передусім на швидкісні, але менш маневрені цілі і покладається на комплексну систему виявлення та перехвату за межами атмосфери.

Технічні виклики включають обмежену швидкість реакції датчиків і радара, труднощі з точним предиктивним моделюванням траєкторії гіперзвукового носія, а також необхідність надвисокоточних перехоплювачів. Як наслідок, навіть інвестиції в модернізацію компонентів радарних мереж і систем управління враженням не гарантують миттєвої ефективності проти таких загроз.

Технічні обмеження і шляхи вдосконалення оборони

Щоб зрозуміти масштаби проблеми, варто виділити кілька ключових аспектів. По-перше, гіперзвукові ракети поєднують високу швидкість і маневреність, що ускладнює передбачення точки перехоплення. По-друге, існуючі радари і супутникові системи часто не здатні забезпечити безперервне та високоточне відстеження таких цілей на всьому етапі польоту. По-третє, концепція екзосферичного перехоплення, яку використовує Arrow 3, має свої обмеження проти низькоальтитудних або маневрованих гіперзвукових блоків.

Експерти пропонують декілька напрямів вдосконалення: розвиток багаторівневої оборони з включенням наземних, повітряних і космічних датчиків; інтеграція штучного інтелекту для швидшої обробки даних і прогнозування траєкторії; розробка перехоплювачів, здатних працювати в умовах екстремальних навантажень та маневрів; а також інвестиції в превентивні системи кібер- та радіоелектронного придушення. Водночас ці рішення вимагають часу, грошей і міжнародної координації.

Політичні та стратегічні наслідки для НАТО і партнерів

Публікація Die Welt має не лише технічний, а й потужний політичний ефект. По-перше, виявлені слабкі місця підривають довіру до швидких рішень у сфері оборони і можуть стати приводом для посиленої критики на адресу урядів, що просували проєкти модернізації оборони. По-друге, це створює додатковий тиск на ПРО НАТО щодо прискорення спільних програм обміну інформацією, спільних випробувань та координації закупівель сучасних систем.

Крім того, інформація про вразливість окремих систем може стимулювати гонку озброєнь і розвиток контрзасобів, а також змусити політичних лідерів шукати дипломатичні шляхи зменшення ризиків ескалації. Важливим залишається питання транскордонної відповідальності: як забезпечити безпеку окремих держав та їхніх громадян у випадку, якщо традиційні механізми стримування виявляться недостатньо надійними.

Підсумовуючи, опубліковані в Die Welt матеріали вказують на необхідність швидких, але зважених заходів: модернізації технічної бази, посилення міжнародної співпраці у сфері розвідки та обміну даними, а також інвестування в дослідження нових технологій, здатних відповідати на загрози класу гіперзвукових ракет. Відповідь на виклик «Орешника» не буде одномоментною і вимагатиме комплексного підходу, поєднання технологічних інновацій і політичної волі союзників.