У Києві не вистачає аварійних бригад: двоє слюсарів померли від перевантаження, — нардеп

Ситуація з аварійно-ремонтними бригадами у столиці загострюється: за останні дні народний депутат Олексій Кучеренко повідомив про трагічний випадок, коли двоє слюсарів з аварійних бригад померли від перевантаження. Це повідомлення викликало гостру громадську реакцію та змусило повернути увагу на проблеми, які роками накопичуються в системі комунального обслуговування. Проблема стосується не лише окремих випадків — мова йде про системні недоліки у фінансуванні, кадровому забезпеченні та охороні праці.

У чому причина кризи аварійних бригад

За словами депутата, основні чинники кризи — це нестача кадрів, нерівномірне навантаження на наявні бригади та недостатній захист працівників від екстремальних погодних умов. Багато представників аварійних бригад працюють у критичних умовах, де високі ризики поєднуються з тривалими робочими змінами. Як наслідок, зростає кількість випадків перевантаження, обморожень та явного фізичного і психологічного виснаження.

Нестача аварійних бригад часто пояснюється обмеженим фінансуванням комунальних підприємств, низьким рівнем заробітної плати та відсутністю стимулів для молодих спеціалістів. Через це бригади змушені працювати у посиленому режимі, що підвищує ймовірність трагічних наслідків для здоров’я працівників і знижує якість надання послуг громадянам.

Наслідки для мешканців і міста

Недостатня кількість бригад призводить до затримок у ліквідації аварій, довших відключень комунальних послуг та підвищення ризику масштабних пошкоджень інфраструктури. Для мешканців це означає дискомфорт, збільшення часу відновлення подачі води і тепла, а для міста — додаткові витрати на терміновий ремонт та відновлення. Паралельно накопичуються соціальні проблеми: сім'ї постраждалих працівників залишаються без належної підтримки, а самі працівники не отримують адекватної психологічної допомоги.

Крім того, тривала перевантаженість бригад знижує їхню здатність реагувати на надзвичайні ситуації, що створює ризики для безпеки мешканців у зимовий період та під час природних катаклізмів.

Що потрібно робити терміново

Першочергові кроки, які пропонують експерти та профспілки, мають включати:

1. Збільшення фінансування комунальних служб для найму додаткового персоналу та оновлення техніки.

2. Впровадження гнучких змін та обмежень робочого часу, щоб запобігати перевантаженням та професійним захворюванням.

3. Забезпечення працівників теплим одягом, засобами індивідуального захисту та умовами для відновлення після роботи.

4. Організація програм психологічної підтримки для медико-соціальної реабілітації працівників, які зазнали стресу або морального виснаження.

5. Створення прозорих механізмів контролю за якістю роботи бригад та умовами праці, включно з незалежними аудитами охорони праці.

Реалізація цих кроків вимагає скоординованих дій міської влади, парламенту, керівництва комунальних підприємств і громадських організацій. Відповідальність лежить не лише на окремих керівниках, а й на державних інституціях, які мають забезпечити сталі фінансові механізми і нормативні гарантії для захисту працівників.

Трагедія, про яку повідомив нардеп, повинна стати сигналом для системних змін. Інакше ризик нових випадків лише зростатиме. Суспільство вправі вимагати від влади прозорих рішень і конкретних строків виконання. Лише так можна забезпечити безпеку праці, якісне обслуговування міста та запобігти подальшим людським втратам.

Підсумовуючи, необхідно терміново переглянути підходи до кадрового забезпечення, умов праці та фінансування аварійних бригад. Це питання стосується не лише комунального господарства, а й загальної безпеки та соціальної справедливості у місті. Якщо не вжити заходів зараз, ціна питання може ще більше зрости — і вже не тільки у фінансовому вимірі.