«Це не буде перемогою»: «Флеш» прокоментував заяву нардепа про знищення «Шахедів» на кордоні

Ідея про перехоплення та знищення безпілотників "Шахед" ще на підході до мостів викликала широкий суспільний резонанс. Народний депутат Роман Костенко запропонував атакувати ці дрони вже на кордоні з росією, аби не допустити їхнього прольоту над стратегічними об’єктами. Однак думка фахівців з радіотехнологій, зокрема Сергія Бескрестнова, відомого під псевдонімом «Флеш», звучить значно стриманіше: просте знищення частини Шахедів на кордоні не гарантує перемоги і не розв'язує проблему системних атак.

«Це не буде перемогою»: «Флеш» прокоментував заяву нардепа про знищення «Шахедів» на кордоні

Флеш наголошує, що питання не лише в місці ураження безпілотника, а в самій концепції протидії масованим атакам. Якщо обирати як основну стратегічну мету тільки збивання Шахедів біля кордону, противник адаптується: змінить траєкторії, застосує додаткові носії, чи розосередить угруповання ударних БПЛА. Крім того, технологічні рішення, які пропонуються для раннього виявлення і перехоплення, мають обмеження по дальності, енергетичних ресурсах та помилкових спрацьовуваннях. Саме тому експерт вважає, що односторонній підхід не дасть стратегічного результату.

Технічні та оперативні аспекти

З одного боку, ідея перехоплення на відстані виглядає привабливо: чим раніше виявлено БПЛА, тим більше часу на реакцію. Однак на практиці потрібно враховувати низку чинників. По-перше, радіолокаційне та оптичне виявлення має працювати на великих відстанях та за складних погодних умов. По-друге, засоби протидії — від ракетних перехоплювачів до глушіння GPS — мають бути ефективні, економічно виправдані та масштабовані. Флеш звертає увагу і на логістику: створення зон ураження або систем раннього попередження на кордоні потребує значних ресурсів і часу, а також координації з прикордонними підрозділами.

Крім того, важливо пам’ятати про гібридний характер загроз: противник може комбінувати Шахеди з крилатими ракетами, артилерією, електронною боротьбою і диверсіями. Тому фокус лише на одному типі загрози робить оборону вразливою. Набір засобів повинен бути комплексним: модернізація ППО, мобільні системи перехоплення, розвідка та контррозвідка, кіберзахист і інфраструктурні заходи захисту критичних об’єктів.

Стратегічні наслідки та висновки

З точки зору політики та публічних дискусій, гучні заяви про миттєве вирішення проблеми завжди привабливі. Однак Флеш підкреслює: реальна безпекова стратегія потребує довгострокового планування, інвестицій та адаптивності. Україні важливо не лише нарощувати технічні можливості, але й працювати над стійкістю інфраструктури й суспільства загалом, аби мінімізувати наслідки будь-яких атак.

У підсумку, пропозиція нардепа щодо ураження Шахедів на кордоні має право на існування як одна зі складових оборонної стратегії, проте сама по собі вона не вирішить проблему. Необхідна комплексна система заходів: поєднання технічних рішень, оперативної готовності та політичної волі для адаптації до нових викликів. Саме такий підхід, а не єдиноточкові ініціативи, дасть змогу підвищити ефективність захисту та наблизити до довгострокової переваги.